2. Не треба ставити кому між частинами складносурядного речення в
рядку (розділові знаки пропущено): *

А за селом знов шелестiли хліба й пахло полином.
БМине тиждень і осінь перебере свої законні повноваження.
BHад хатою зійшла вечірня зоря і заграла золотом в яблуневому цвіті.
ГХутенько казка мовиться та не так-то хутко діло робиться..​

Як я зрозуміла треба було зробити так
И.п.:сім тисяч п'ятсот вісімдесят три,три тисячі вісімсот сорок сім,тисяча двісті сорок три,п'ятдесят вісім,чотири.
р.п:семи тисяч п'ятисот сімдесяти трьох, трьох тисяч восьмисот сорока семи, тисячі двісті сорока трьох, п'ятдесяти восьми, чотирьох.
д.п:семи тисячам п'ятистам сімдесяти трьох, трьом тисячам восьмистам сорока семи, тисяча двісті сорока семи, п'ятдесяти восьми, чотирьом.
в.п:сім тисяч п'ятсот вісімдесят три,три тисячі вісімсот сорок сім,тисяча двісті сорок три,п'ятдесят вісім,чотири
т.п:семи тисячами п'ятьмастами сімдесятьма трьома, трьома тисячами восьмистах сорока сім'ю, тисячі двісті сорок трьома, пятидесятью вісьмома, чотирма.
п.п:про сім тисяч шестистах вісімдесяти трьох, про три тисячі Востила сорока
 семи, про тисячі двісті сорока трьох, про п'ятдесят сім, про чотирьох.
раджу перевірити, чи не впевнена що правильно

Осінь, увійшовши в свої права, повелась спочатку суворо. Здавалось, все чогось хмурилась сльозилась, а потім пом’якшала. Очистилось небо від хмар. По густій блакиті вийшло гуляти золоте сонце. Воно не гріло по-літньому, але золотило дерева, вкриваючи кожен листочок витонченими мережками, голублячи його. Соколиний бір тепер золотився, багрянів, палав холодним полум’ям. Кожен ранок він готував  все нові і нові візерунки, додавав гарячих фарб. Такого чудового ранку хлопці знов зібралися в Соколиному бору. За минулі дні вони встигли багато чого зробити, тому в лісі у них був тепер свій притулок, бо за кілька днів і ночей вони побудували чудову землянку. Її покрівля була зрівняна з землею і так замаскована, що нізащо не побачиш.