Пропоную скласти такі речення з поданими словами: 1.Артем у канцелярії займався перепискою листування видатного Тараса Шевченка. 2. Іван прийшов до начальника із ділом, бо той знався на цій справі. 3. Ми зоборв'язались дати підписку, що оформимо передплату на газету, в якій працюємо. 4. Мені попався нещасливий екзаменаційний білет, бо я запізнився на іспит, поки купував квиток в театр. 5. Родина опинилась у скрутному становищі через стан здоров'я дитини, що вже кілька місяців знаходиться у лежачому положенні. 6. Родинні відносини погіршились, бо стосунки чоловіка та дружини були на межі через робочу дискусію про арифметичне відношення. 7. Вчені наголошують, шо громадська думка є одним із найстарих феноменів суспільного життя. 8. На порядку денному керівники обговорили, що робити з повістками, що найдійшли на фабрику.
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами. Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність. У найважчих обставинах, навіть тоді, коли життя здається неможливим, не можна переступати ту межу, за якою кінчається володарювання розуму над нашими вчинками і починається темна стихія інстинктів та егоїстичних бажань. Треба берегти, утверджувати, розвивати, підносити свою гідність! Корінь гідності — у благородних переконаннях і думках, саме тому так важливо очистити свою душу від чорних думок і плекати у ній тільки добрі почуття. Гідність і чистота думки — речі взаємозалежні, бо не може людина з поганими думками та заплямованою совістю називатися гідною, і навпаки — якщо людина гідна, то вона ніколи не принизить себе до безчесних намірів або аморального вчинку. Людина, яка має гідність, завжди буде діяти згідно з законами честі та совісті, благородства та милосердя — вона ніколи не підставить підніжку, не встромить ножа у спину, не буде даремно давати обіцянки — вона за будь-яких обставин дивиться у вічі, незважаючи на те, хто перед нею — друг чи ворог. І все на своєму шляху ця людина зустрічає з високо підведеною головою, вона завжди дивиться тільки вперед, що б не чекало на неї у майбутньому — і долає всі перешкоди з гідністю.
1.Артем у канцелярії займався перепискою листування видатного Тараса Шевченка.
2. Іван прийшов до начальника із ділом, бо той знався на цій справі.
3. Ми зоборв'язались дати підписку, що оформимо передплату на газету, в якій працюємо.
4. Мені попався нещасливий екзаменаційний білет, бо я запізнився на іспит, поки купував квиток в театр.
5. Родина опинилась у скрутному становищі через стан здоров'я дитини, що вже кілька місяців знаходиться у лежачому положенні.
6. Родинні відносини погіршились, бо стосунки чоловіка та дружини були на межі через робочу дискусію про арифметичне відношення.
7. Вчені наголошують, шо громадська думка є одним із найстарих феноменів суспільного життя.
8. На порядку денному керівники обговорили, що робити з повістками, що найдійшли на фабрику.
гідність
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.
У найважчих обставинах, навіть тоді, коли життя здається неможливим, не можна переступати ту межу, за якою кінчається володарювання розуму над нашими вчинками і починається темна стихія інстинктів та егоїстичних бажань. Треба берегти, утверджувати, розвивати, підносити свою гідність!
Корінь гідності — у благородних переконаннях і думках, саме тому так важливо очистити свою душу від чорних думок і плекати у ній тільки добрі почуття.
Гідність і чистота думки — речі взаємозалежні, бо не може людина з поганими думками та заплямованою совістю називатися гідною, і навпаки — якщо людина гідна, то вона ніколи не принизить себе до безчесних намірів або аморального вчинку. Людина, яка має гідність, завжди буде діяти згідно з законами честі та совісті, благородства та милосердя — вона ніколи не підставить підніжку, не встромить ножа у спину, не буде даремно давати обіцянки — вона за будь-яких обставин дивиться у вічі, незважаючи на те, хто перед нею — друг чи ворог. І все на своєму шляху ця людина зустрічає з високо підведеною головою, вона завжди дивиться тільки вперед, що б не чекало на неї у майбутньому — і долає всі перешкоди з гідністю.