Іменники: читачу (ч.р., одн., Кл.в.), доріг (мн., Р.в., жін.р (у початковій формі)), струмків (чол.р., мн., Р.в.), річок (жін.р., мн., Р.в.), озер (сер.р., мн., Р.в.), у парках (чол. рід., мн., М.в.,), хащі (мн., Н.в.), верболозів (мн., Р.в), дерева (с.р., мн., Н.в.), гілками (жін.рід., мн., Ор.в.), висоти (жін.р., одн., Р.в.), верба (жін.р., одн., Н.в.), лоза (жін.р., одн., Н.в.), матеріал (чол.р., одн., Н.в.), в плетінні (сер.р., одн., М.в.), виготовлення (сер.р., одн., Н.в.), виробів (чол.р., мн., Р.в.), плетіння (сер.р., одн., Н.в), лози (жін.р., мн., Н.в.), видів (чол.р., мн., Р.в.), мистецтва (сер.рід., одн., Р.в.), імен (сер.рід., мн., Р.в.), майстрів (чол.р., мн., Р.в.), амплуа (сер.р., невідм.), майстерність (жін.р., одн., Н.в.), батька (чол.р., одн., Н.в.), сина (чол.р., одн., Р.в.), діда (чол.р., одн., Р.в.), внука (чол.р., одн., Р.в.), у народі (чол.р., одн., М.в.), рук (жін.р., мн., Р.в.), у руки (жін.р., мн., Зн.в.), дитино (жін.р., одн., Кл.в), руки (жін.р., мн., Н.в.), спини (жін.р., одн., Р.в).
Відповіді до завдання 3.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Ой зозуле - зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М. Вінграновський.) Встань, моя дитино, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. (М. Ткач.) Співай, ненько, тихесенько, як давно співала. (Уляна Кравченко.)
А) У давнину мистецтво було пов’язане з процесом праці (З підручника). - 3) Речення, у якому дієприкметник входить до складу присудка.
Б) Хвилюються перед очима дозрілі хліба (З підручника). - 1) Речення, у якому немає дієприкметникового звороту.
В) Не було сумніву, всі молодці, вислані для збурення боярського дому, погибли в нерівній боротьбі з тими наїзниками (І. Франко «Захар Беркут»). - 2) Речення, у якому дієприкметниковий зворот відокремлюється комами.
Г) Стали всі три відділи довгими рядами перед зібраною тухольською громадою і склонили хоругви на знак привітання (І. Франко «Захар Беркут»). - 4) Речення, у якому дієприкметниковий зворот не відокремлюється комами.
Д) Певним кроком зійшла Мирослава гірською стежкою в долину й наблизилася до громади (І. Франко «Захар Беркут»). - 1) Речення, у якому немає дієприкметникового звороту.
на фото ответ
Объяснение:
Душа (душі, душі, душу, душею, на/у душі, душе).
Серце (серця, серцю, серце, серцем, на/у серці, серце).
Дощ (дощу, дощеві/дощу, дощ, дощем, на/у дощі, дощу).
Сіль (солі/соли, солі, сіль, сіллю, на/у солі, соле).
Учень (учня, учневі/учню, учня, учнем, на учні/учневі, учню).
Ім’я (імені, імені, ім'я, іменем/ім'ям, на/у імені, ім'я.
Сім’я (сім'ї, сім'ї, сім'ю, сім'єю, на/у сім'ї, сім'є).
Відповіді до завдання 2.
Дорогий читачу, дитино.
Іменники: читачу (ч.р., одн., Кл.в.), доріг (мн., Р.в., жін.р (у початковій формі)), струмків (чол.р., мн., Р.в.), річок (жін.р., мн., Р.в.), озер (сер.р., мн., Р.в.), у парках (чол. рід., мн., М.в.,), хащі (мн., Н.в.), верболозів (мн., Р.в), дерева (с.р., мн., Н.в.), гілками (жін.рід., мн., Ор.в.), висоти (жін.р., одн., Р.в.), верба (жін.р., одн., Н.в.), лоза (жін.р., одн., Н.в.), матеріал (чол.р., одн., Н.в.), в плетінні (сер.р., одн., М.в.), виготовлення (сер.р., одн., Н.в.), виробів (чол.р., мн., Р.в.), плетіння (сер.р., одн., Н.в), лози (жін.р., мн., Н.в.), видів (чол.р., мн., Р.в.), мистецтва (сер.рід., одн., Р.в.), імен (сер.рід., мн., Р.в.), майстрів (чол.р., мн., Р.в.), амплуа (сер.р., невідм.), майстерність (жін.р., одн., Н.в.), батька (чол.р., одн., Н.в.), сина (чол.р., одн., Р.в.), діда (чол.р., одн., Р.в.), внука (чол.р., одн., Р.в.), у народі (чол.р., одн., М.в.), рук (жін.р., мн., Р.в.), у руки (жін.р., мн., Зн.в.), дитино (жін.р., одн., Кл.в), руки (жін.р., мн., Н.в.), спини (жін.р., одн., Р.в).
Відповіді до завдання 3.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Ой зозуле - зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М. Вінграновський.) Встань, моя дитино, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. (М. Ткач.) Співай, ненько, тихесенько, як давно співала. (Уляна Кравченко.)
А) У давнину мистецтво було пов’язане з процесом праці (З підручника). - 3) Речення, у якому дієприкметник входить до складу присудка.
Б) Хвилюються перед очима дозрілі хліба (З підручника). - 1) Речення, у якому немає дієприкметникового звороту.
В) Не було сумніву, всі молодці, вислані для збурення боярського дому, погибли в нерівній боротьбі з тими наїзниками (І. Франко «Захар Беркут»). - 2) Речення, у якому дієприкметниковий зворот відокремлюється комами.
Г) Стали всі три відділи довгими рядами перед зібраною тухольською громадою і склонили хоругви на знак привітання (І. Франко «Захар Беркут»). - 4) Речення, у якому дієприкметниковий зворот не відокремлюється комами.
Д) Певним кроком зійшла Мирослава гірською стежкою в долину й наблизилася до громади (І. Франко «Захар Беркут»). - 1) Речення, у якому немає дієприкметникового звороту.