( 2. Прочитайте речення й визначте, як треба писати виділені слова — разом чи окремо.
1. Благословен останній альпініст, що буде в/гору дертися по скелі! 2. Перепоч , то
мившись, на/горі і озирнися аж на перевалі... 3. Виходжу в ніч. 4, Іду на зустріч долі, Ітиму.
Доки вистачить снаги (Л. Костенко), 5. Ішла гроза. Думки, як чорна галч, на зустріч ночі
креслили круги (М. Рильський), 6, На/зустріч моно не чекай паші долі у різних світах (СКО-
со тебе не знаю, - Спитай в ночі у срібних зір, весною вслухайсь в
Шелест гаю, вдивися в/даль з зелених гір (Олександр Олесь).
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Якось я ненадовго пішла з дому , щоб купити їжі . Мій непосидючій друг в квартирі перевернув все з ніг на голову . Коли я прийшла я була у розпачі , адже скоро повинні були повернуутися батьки .
Я дуже швидко прибрала . І батьки навіть на подумали про такий випадок прийшовши додому .
Зараз пухнастий клубочок дуже слухняний. :)