2. Простим є словосполучення (0, ) A засіяти поле пшеницею Б дуже кумедний випадок B з набрати чистої води г лагідні промені сонця д зустрілися поблизу річки
Когда ты школьник, столько разных событий и впечатлений приходится пережить. Это и первый день в школе, и первая любовь, и первый синяк… Каждый день готовит для тебя все новые и новые сюрпризы.
Моя жизнь, ученика седьмого класса, ни на минуту не дает мне расслабиться. Утро начинается вполне обычно: неохотный подъем, завтрак, долгая поездка на автобусе, переполненном студентами и взрослыми, спешащими на работу, и дорога до школы. Ну, а в школе начинается совершенно иное утро.
Оглушающий звонок, который прерывает разговоры всегда в самом интересном месте, попытка не опоздать на урок, которая обычно проваливается, и вот ты уже с опущенной головой проходишь на место. А после начинаются сорок пять минут мучений и веселья. Уроки тянутся долго, если сосед Сашка, вдруг решает прогулять школу или заболеть, а вот с ним все проходит гораздо быстрее. Первые пятнадцать минут мы обсуждаем события вчерашней тренировки по футболу, за что, правда, частенько бываем наказаны тройками по поведению.
Следующие пятнадцать минут всячески стараемся показать заинтересованность новой темой, и хоть что-то записать в тетрадь, чтобы у учителя не было вопросов и сомнений по поводу нашего интереса. Оставшееся время отводится для самого интересного…
К примеру, мы пугаем девчонок, пойманными заранее тараканами и червями. Устраиваем морской бой с ребятами из соседнего ряда. Привязываем рюкзаки одноклассников, что сидят перед нами к спинкам стульев, а у тех, кто находится позади, незаметно связываем вместе шнурки. Успеваем мы так же, исписать пару ручек, подточить все карандаши из своих пеналов, придумать новую форму для бумажного самолетика увеличению скорости его полета. Так и проходит в хлопотах один урок за другим. Но особенно невыносимым кажется время на четвертом уроке, так как после него мы все идем в столовую. Ты буквально отсчитываешь каждую минуту до заветной перемены, и уже ощущаешь запах свежеиспеченных булочек из буфета и вкус горячего компота.
Школьная жизнь удивительна, она яркая, разнообразная, жаль только, что уже через пару лет, все мы повзрослеем, начнем готовиться к экзаменам, кто-то вообще уйдет из школы… От этого немного грустно. Однако я уверен, что даже в одиннадцатом классе не упущу возможность связать вместе шнурки Сашки и Женьки, что сидят позади. Ведь на то она и школа, нужно успеть все, пока ты еще стал окончательно взрослым!
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних монеток. Кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів.
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!
Когда ты школьник, столько разных событий и впечатлений приходится пережить. Это и первый день в школе, и первая любовь, и первый синяк… Каждый день готовит для тебя все новые и новые сюрпризы.
Моя жизнь, ученика седьмого класса, ни на минуту не дает мне расслабиться. Утро начинается вполне обычно: неохотный подъем, завтрак, долгая поездка на автобусе, переполненном студентами и взрослыми, спешащими на работу, и дорога до школы. Ну, а в школе начинается совершенно иное утро.
Оглушающий звонок, который прерывает разговоры всегда в самом интересном месте, попытка не опоздать на урок, которая обычно проваливается, и вот ты уже с опущенной головой проходишь на место. А после начинаются сорок пять минут мучений и веселья. Уроки тянутся долго, если сосед Сашка, вдруг решает прогулять школу или заболеть, а вот с ним все проходит гораздо быстрее. Первые пятнадцать минут мы обсуждаем события вчерашней тренировки по футболу, за что, правда, частенько бываем наказаны тройками по поведению.
Следующие пятнадцать минут всячески стараемся показать заинтересованность новой темой, и хоть что-то записать в тетрадь, чтобы у учителя не было вопросов и сомнений по поводу нашего интереса. Оставшееся время отводится для самого интересного…
К примеру, мы пугаем девчонок, пойманными заранее тараканами и червями. Устраиваем морской бой с ребятами из соседнего ряда. Привязываем рюкзаки одноклассников, что сидят перед нами к спинкам стульев, а у тех, кто находится позади, незаметно связываем вместе шнурки. Успеваем мы так же, исписать пару ручек, подточить все карандаши из своих пеналов, придумать новую форму для бумажного самолетика увеличению скорости его полета. Так и проходит в хлопотах один урок за другим. Но особенно невыносимым кажется время на четвертом уроке, так как после него мы все идем в столовую. Ты буквально отсчитываешь каждую минуту до заветной перемены, и уже ощущаешь запах свежеиспеченных булочек из буфета и вкус горячего компота.
Школьная жизнь удивительна, она яркая, разнообразная, жаль только, что уже через пару лет, все мы повзрослеем, начнем готовиться к экзаменам, кто-то вообще уйдет из школы… От этого немного грустно. Однако я уверен, что даже в одиннадцатом классе не упущу возможность связать вместе шнурки Сашки и Женьки, что сидят позади. Ведь на то она и школа, нужно успеть все, пока ты еще стал окончательно взрослым!
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише найсміливішим!