2. Пряму мову в реченні Іван сказав: «Як і будь-якій людині,
мені важливо знати, що про мене думають інші, як
сприймають мої ідеї» правильно передано непрямою мовою
в рядку
А. Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати,
що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.
Б. Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати,
що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.
В. Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо
знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.
Г. Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї
думають інші, як сприймають її ідеї.
До ть дякую

Я (займенник, підмет) люблю їхати (дієслова, складений дієслівний присудок) на поле (прийменник з іменником, обставина) тоді (прислівник, обставина), як (сполучник) ниви (іменник, підмет) зеленіють (дієслово, присудок) та (сполучник) хвилюються (дієслово, присудок) зеленими (прикметник, означення) хвилями (іменник, додаток); коли (сполучник) обважнілі (дієприкметник, означення) колоски (іменник, підмет) черкають (дієслово, присудок) об голову, об вуха (прийменники з іменниками, однорідні додатоки); коли (сполучник) ниви (іменник, підмет) поцяцьковані (дієприкметник, присудок) синіми (прикметник, означення) волошками (іменник, присудок) та (сполучник) червоними (прикметник, означення) маківками (іменник, присудок).

[  ], (як  ); (коли); (коли).  (Питання від головного до підрядних - коли?)

Люблю слухати,як гудуть бджоли,і стежити за їхнім дивним,улагодженим життям,адже немає комахи,шляхетнішої за цю. Шелестить біля мого куреня торочкаста трава під цей тихий,лагідний супровід перо моє пише легко і вільно,а в самому курені пахне медом і сухим зіллям,чебрецем,материнкою та рум'янкою. Коли ж приходив Онисько,чоловіки співали удвох,виводячи чогось страновинного,що неодмінно будить у похилих селян,рясні спогади про роменські рушники,в кутку на образах завзяту різдвяну бійку,посеред річки дівочі сорочки,тісненько вишиті на рукавах чорним або калинов хрестиком та гнучкі, вербові кладки, через рови з весняною водою,що й досі ділять стране українське село на кутки й прикутки.