ПравилаПриклади1. Разом пишуться:а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом;б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника;в) складні прикметники з другою дієслівною частиною;г) складні прикметники, в яких перша частина -прислівник, та ті, в яких друга частина - дієприкметник;д) прикметники, в яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником. лісостеповий, трубопрокатний, , народнопоетичний, правобереж- нийволелюбний, вантажопідйомний, домобудівнийвсесвітньовідомий, важкодоступний, вищезгаданий, свіжозрубанийзернобобовий, вузькодіалектне, лінгвостилістичні 2. Через дефіс пишуться:а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс;б) складні прикметники, утворені з прикметникових основ, між якими можна вставити сполучник і;в) складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико, -іко;г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-;д) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за до сполучного звука о або е;е) складні прикметники, що позначають відтінки кольору або смаку, проміжних сторін світу.генерал-губернаторський, дизель-моторний, унтер-офіцерськийлітературно-меморіальний, мистецько-художній, навчально-виховний, музично-розважальнийісторико-архітектурний, фізико-математичний, ме-ханіко-технічнийвійськово-морський, воєнно-політичний,але: військовозобов'язаний, військовополоненийм'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковийсвітло-синій, жовто-зелений, гірко-кислий, північно-західний, але.жовтогарячий
Моя майбутня професія – лікар. Я давно так вирішив. Ще в дитинстві мені хотілося допомагати всім, кому погано і боляче. Я возився з бездомними хворими кошенятами і цуценятами, лікував голуба, у якого було зламане крило. Друзі дивувалися, як мені не нудно все це. А мені возитися з хворими тваринами дуже подобалося і ніколи не набридало. А тепер я точно знаю, чому хочу присвятити своє життя.Лікар – найгуманніша професія на землі. Він позбавляє людей від страждань, хоча інколи для цього він повинен спочатку зробити їм біляче. При цьому лікар повинен бути дуже доброю людиною, відчувати чужий біль. Тільки тоді він зможе не нашкодити хворому. Але йому потрібно буде навчитися і бути стійким, сильним духом, бачачи чужі страждання. Інакше всі сили у нього підуть на переживання, і він не зможе допомагати людям по-справжньому.Є ще таке поняття, як лікарська таємниця. Люди йдуть до лікаря, коли їм погано, важко, боляче, вони приходять до нього, як до пастиря зі своїм горем і бідою. І він, як священик на сповіді, повинен вислухати, зрозуміти, до зберегти в собі чужу таємницю. Цього вимагає клятва лікаря, яку він дає на початку свого трудового шляху і вірним якій він повинен залишатися все своє життя.Лікар повинен бути готовий до самопожертви. За першим покликом він повинен прийти на до людям вдень і вночі, в дощ і в хуртовину, під час терактів і стихійних лих. Справжні лікарі віддавали свою кров, останній ковток води, затуляли своїм тілом поранених від куль і осколків, самі заражалися смертельними хворобами, рятуючи людей під час епідемій.Ця професія вимагає мужності, необхідності прийняття єдино правильного рішення, від якого залежить людське життя.Лікар не має права на помилку. Якщо помилки продавця або кравця можна виправити, то неправильно поставлений діагноз, тремтяча рука хірурга, навіть проста байдужість до хворого можуть обірвати чиєсь життя. Але зате яке це щастя, яка велика місія – першим дізнатися про народження нового життя, або сказати матері : «Операція пройшла успішно, Ваш син буде жити».Мабуть, заради цієї миті і стоїть багато вчитися і працювати, щоб присвятити себе кращій на землі професії – бути лікарем.
