2. Розставляючи пропущені розділові знаки, випишіть речення зі сполучником та (та й) у такому порядку: а) прості речення з однорідними членами, б) складні речення. Уставте,
де потрібно, пропущені літери, апостроф.
1. Старому та слабому годи, як малому. 2. Сало гамкнув та на кота зв...рнув. 3.
Пр...рівняв св...ню до коня та шерсть не нака. 4. Пішов глеч... к за водою та й пропав
там з головою, 5. М...яко стеле та твердо спать. б. Зліз кіт на сало та й кр...чить:
«Мало!» 7. Чує кіту глеч...ку молоко солодке та морда коротка. 8. Вийшли ж...нці в
полежати та й забули с...рпи взяти. 9. У Сірка очей позичив та й байдуже! 10. Зароби
кревно та і з...іж певно. 11. Слова ласкаві та думки лукаві. 12. Розуму палата та ключ
від неї загубл...ний. 13. Ліпше без в...чері лягати та без боргів уставати. 14. Не лінися
рано вставати та змолоду більше знати, 15. Не журись та за діло б...рись, 16. Намірся
та не вдар. 17. Він би і рад косити та нікому косу носити (Народна творчість).
Відповідь:
Пишемо и:
У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: дискета, таксист, цирк, методика, стимул, зигзаг, шифр, риф, чипси.
У власних географічних назвах:
1. В кінцевих -ида, -ика: Флорида, Колхида, Мексика, Корсика.
2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним: Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Йоркшир, Вашингтон, Лейпциг (але Віші, Шіофок).
3. Із звукосполученням -ри- перед приголосними: Великобританія, Мадрид, Рим, Рига, Крим, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро).
4. В інших назвах після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Единбург, Кордильєри, Сардинія, Скандинавія, Ватикан, Палестина, Тибет, Вавилон, Єгипет, Єрусалим, Китай.
Пишемо і:
У загальних назвах:
- на початку слова: ідея, інструкція, імпорт, інфляція, імітатор;
- після приголосного перед голосним та й: артеріальний, геніальний, аудієнція, клієнт, партійний, радій;
- у словах, які закінчуються на -ія: артерія, рація;
- у кінці невідмінюваних слів після приголосних пишеться і, а не и: візаві, журі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні, пенальті;
- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним у загальних назвах: бізнесмен, пірат, вітраж, міф, фільтр, гіпотеза, гід, кіно, хімія, ліра, німб.
У власних назвах:
- між приголосними та в кінці слів: Кіпр, Гвінея, Лісабон, Міллер, Візантія, Хібіни, Кіплінг, Бірма, Ніцца, Міссісіпі, Сочі, Паганіні, Джерсі, Сімферополь, Сідней, Сінгапур, Сілезія, Россіні, Зімбабве, Грім, Дідро, Овідій.
Пояснення:
Андрійко сьогодні іде до школи. Він з раку збирає свій рюкзак. У нього кладе: зошити, книжки, ручку, олівець, та яблуко яке не помите.
Ушколі помию.
Прийшов він до школи пробув там 2 уроки та вирішив з`їсти свій ланч тобто яблуко.Та не помивши рук і навіть не скориставшись антисептиком. На наступний урок в хлопця почалися дивні симптоми а саме: болі в животі, нудота та біль у голові.Хлопчик пішов додому де мама дала мікстуру. на наступний тиждень Андрій пішов до школи перед виходом з доми мама сказала йому каритсуйся милом та антисептиком. Та для профілактики дала мікстуру. Та й Андрій почав мити руки після кожного уроку.