2.Укажіть правильну відповідь. А Дієприслівник присівши утворено від дієслова присідати. Б Дієприслівник літаючи утворено від дієслова летіти. В Дієприслівник переписавши утворено від дієслова переписувати. Г Дієприслівник зігрівши утворено від дієслова зігріти. 3.Укажіть дієприслівник, морфологічний розбір якого виконано правильно. А Притулившись одне до одного, на хаті сиділо двоє лелек. Притулившись — особл. форма дієслова — дієприсл., док. вид, присудок. Б На полу, скрутившись клубочком, лежало козеня. Скрутившись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. В Зацвівши інеєм, дерева видаються казковими. Зацвівши — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. Г А він з батьком вештався кругом копиці сіна, намагаючись удержати її вилами. Намагаючись — особл. форма дієслова — дієприсл., недок. вид, обставина. 4.Укажіть рядок дієслів, від кожного з яких можна утворити дієприслівник із суфіксом -вши. А запросити, приготувати, знайомити Б розробити, зазначити, здатися В вивчити, прикрасити, перелітати Г зайнятися, розв’язувати, сказати 5. Укажіть рядок дієприслівників, кожен з яких пишеться з не окремо. А (не)оцінюючи, (не)змігши, (не)починаючи Б (не)забуваючи, (не)навидячи, (не)подякувавши В (не)знаючи, (не)вгаваючи, (не)давши Г (не)зчувшись, (не)маючи, (не)ставши 6.Укажіть рядок слів, у кожному з яких на місці пропуску пишеться и. А виконуюч.. доручення, будуюч.. дім, колюч.. стебла Б допомагаюч.. мамі, майструюч.. іграшку, розглядаюч.. альбом В згрібаюч.. сіно, пахнуч.. квіти, лягаюч.. спати Г згадуюч.. літо, сипуч.. піски, доглядаюч.. дітей 7. Укажіть речення, у якому дієприслівник ужито із залежними словами. А Великий корабель, захитавшись, почав поринати у воду. Б Я охоплюю обома руками березу, притулившись вухом до неї. В Дівчата, причепурившись, виходять на вулицю. Г І пішов, не озираючись, до чужого села.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).
Здається , цей чудовий день підходить до завершення. Я дивлюся у вікно- смеркається , і я не можу зрозуміти чому. Не встиг запитати у батьків, як чую, що мій молодший брат питає : " Мамо, а чому так швидко вечоріє, я навіть не встиг погуляти із моїми друзями? ". "Хм...значить мені не здалося",- думав я і чекав на відповідь неньки. Поставивши вечерю у духовку ,вона відповіла малому : " Сонечко, не засмучуйся. Взимку завжди сутеніє раніше ніж зазвичай. Так закладено природою. День стає коротшим, а вечір довшим." Ми не знали про це раніше, тому з Андрійком були здивовані. Вирішили провести наш вечір на підвіконні. Ми сиділи ,пили тепле какао, а за вікном все темніло й темніло...
Объяснение: