2. Укажіть рядок, у якому наведено просте речення. А Пташині пісні начебто відкривали йому щось у його єстві, якусь неясну глибину,
журливий щем.
Б Ясно сяяло молодесеньке листя на гіллі, й звідусюди линув щебет пташок.
в Чисте небо, море блакиті, м'яке сонячне світло, перша зелень на деревах!
г Голоси пташок протинали повітря, ті щасливі голоси цвіли весняною радістю.
(Є. Гуцало)​

Історизми — це слова або їх окремі значення, що вийшли з ужитку, оскільки зникли реалії, які вони називали, і в сучасній мові відсутні їх синонімічні замінники. Це назви понять матеріальної культури, соціально-політичної сфери, професій, звичаїв, обрядів тощо: аз (літера А), аероплан (літак), мир (світ), штука (мистецтво), рогатина, сагайдак, жупан, десятина, аршин, алтин. Історизми не мають синонімів у сучасній мові. Тому їх використовують тоді, коли виникає потреба дати характеристику минулим епохам, назвати подію, що відбулася колись, зникле явище чи поняття. Наприклад: «Сагайдачний гартує козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець Зигмунда. Спирався він на старшину, але не рвав і з сіромою, бо розумів, що голота — велика сила». Архаїзми (від гр. archaios «стародавній» — це витіснені іншими синонімами назви понять, що існують і в наш час: десниця (права рука), перст (палець), вия (шия), уста (губи), ланіти (щоки), зріти (бачити), письмовець (письменник). Застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви відроджених у нових умовах реалій: гетьман, гривня, мічман, прапорщик, а також із набуттям нового значення: більшовик — член більшості у Верховній Раді; яничар — той, хто зрікся рідної мови, культури, батьківських звичаїв; баталія — сварка, бійка. Неологізми (від гр. neos — новий і logos — слово) — це слова, що позначають нові поняття і предмети. Вони поділяються на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми або слова професійного жаргону. Використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій чи науковій мовах. Це слова на зразок автосалон, екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, робот тощо. Неологізми другої групи, які включають слова ваучеризація, спікеріада і нескінченну низку новотворів із додатком євро (євроремонт, євроманікюр, єврокухня), не варто вживати в офіційній діловій мові. Це стосується слів, які в українській мові мають прямі відповідники усталеного традиційного значення: домінувати — переважати ексклюзивний — виключний екстраординарність — особливість. Слово вмирає з трьох причин. Перша — коли зникає народ, носії цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. Обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. Третя причина — суб’єктивна: існуючі реалії починають зумисне називати інакше й навіть іншою мовою. Наприклад, існує й донині Верховна Рада України, а не Парламент, головує на ньому, звичайно, голова, а не спікер, виборці, а не електорат, обирають міського голову, а не мера міста, в якому зникли крамниці й магазини, а натомість з’явилися шопи, бутики й маркети. Декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі: а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їх прямі відповідники; б) треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, в якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту; в) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник. Перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить діловодство й до уникнути небажаних двозначностей і помилок.  

Черепаха - дивне створіння. Нiжки в неї коротенькі, голiвка маленька, а зверху панцир, мов тарiлка перевернута. Звiдки вона взялася? А ось звідки.

Розповідають, що якось їла одна жiнка смажену курку і побачила старця, що йшов до її хати. Не захотіла жінка куркою ділитися, накрила сковороду зверху мискою i у пiч поставила.

Зайшов старець у хату до жінки і каже: "Добра жінко, я такий голодний. Дайте мені що-небудь з'їсти". "Нiчого нема", каже жінка. Вiн знову просить хоч щось.Та божиться, що нiчогісінько нема в хатi. Тоді старець попросив її вiдслонити пiч. Вiдтулила жiнка заслiнку, а з печі курка смажена вилазить, а на животi та спинi у неї дві полумиски.

Соромно стало жінці, хотiла вона просити пробачення, але зник старий. Здогадалася жiнка, що то сам Бог. З тих пір і живе черепаха, схожа на курку між двома полумисками.