2. Укажіть рядок, у якому УСІ прийменники пишуться ЧЕРЕЗ ДЕФІС:
А на/прикінці, в/наслідок, на/зустріч, по/під
Б з/над, по/над, по/між, по/серед
В з/під, за/для, у/ві сні, у/слід
Г з/поза, з/посеред, з/поміж, з/за
3. Укажіть речення, у якому сполучник з’єднує частини речення, а НЕ однорідні члени речення:
А Уночі панують сови та сичі.
Б Робота гарна, та день малий.
В Будь слугою власної совісті і господарем долі.
Г Без роботи ані хліба, ані хати.
4. Укажіть рядок, у якому УСІ сполучники пишуться ОКРЕМО:
А або/ж, коли/б, хоча/б
Б адже/ж, хоч/би, ні/би
В що/б, то/б/то, не/мов/би
Г дарма/що, ад/же, ніби/то
5. Укажіть рядок, у якому УСІ частки пишуться ОКРЕМО:
А не/зволікаючи, не/дуже, не/спокуситися
Б не/щодавно, не/десять, не/люблю
В не/створити, не/один, не/помітно
Г не/прикрасила, не/потрібно, не/мовля
6. Укажіть речення, у якому вигук НЕ виділяється комами (розділові знаки пропущено):
А Ой три шляхи мої широкії докупи зійшлися.
Б О що за туга мій розум охопила!
В Ох чого моя зіронька плаче!?
Г Ой ти дівчино з горіха зерня

Як би там не говорили, але багато в чому сама людина все таки визначає свою долю тоді коли вона все ж може вибирати. Але ж часто буває що з нами стається банальна випадковість яка вирішує все за нас.Доля людини у великій мірі залежить від того як вона мислить і який в неї характер.Що судилося, те зміниш. У кожному житті людини є свій сенс і їй визначено пройти певні випробування і повороти долі. Але якщо у людини сильна воля, то вона змінить те, що визначено і справиться з усіма зовнішніми перепонами на шляху до того, що вона хоче. У кого сильна воля - буде творити свою долю.Той, у кого слабка воля, не може бути творцем своєї долі - він підкоряється обставинам та іншим людям, які його долю і формують. Тільки вольова людина може взяти долю в свої руки, і сама визначати свій шлях, а не по течії. Можу навести приклад з літератури. Як писав Т. Г. Шевченко: "У кожного своя доля і свій шлях широкий..." . 
Цим він хотів сказати,що людина творить свою долю , а доля її шлях.Також доля залежить від характеру людини. Наприклад як у пісні Короля і Шута "Два друга и розбійники" один хлопець сказав що здробить все, що завгодно тільки щоб вони не вбивали його. Отаман зграї сказав вбити свого друга , на що він погодився і в той же момент встромив у серце друга клинок. Ось так можуть робити люди із слабким характером, хоча він міг і не підкорятися наказу, а разом з другом відбитися від тієї зграї розбійників, або хоча би втекти.
На завершення свого роздуму підсумую: я аж ніяк не стверджую, що треба опускати руки, якраз навпаки, боротись потрібно до останнього. От тільки коли настає те "останнє", не варто товкти головою в стіну, натомість куди краще впасти в теплі обійми старої-доброї долі.

Все життя людина навчається чомусь цікавому. Багато хто з нас, не раз запитував себе:"Та навіщо мені ця українська мова, чи взагалі щось вчити?!". Чи не так? Взагалі то, люди дуже й дуже потрібні знання. Перша людина потерпала від недостатку знань, тому не могла робити певні легкі речі. Проте напротязі всього життя, вона навчилася багатьом речам, та їх виявилося так багато, що кожну з них можна підставити під власні ситуації у житті! Тож наука дуже важлива для людини, як сонце для життя, тому що одне без іншого не існує.