2. Уточнювальну обставину місця відокремлено в реченні A Унизу, як величезне біле покриво, простяглася північна пустиня. тундра
(М. Трублаїні).
Б Наперекір суховіям і чорним бурям, повсюди йде вона за людиною, заходя-
чи аж сюди, до самого мертвого моря, де, крім солі, уже ніщо не росте
(О. Гончар).
В І там мене ніхто вже не дістане, і срібен дощик йти не перестане
(Л. Костенко).
гДесь спереду гукнув паровоз і здригнулися вагони (А. Головко).
ДДругий сусід мій, Григорій Шиян, вирішив не покидати своєї хати
(О. Довженко).
TOTT​

Відредаговані словосполучення

Напротязі трьох тижнів – протягом трьох тижнів
Згідно наказу – згідно з наказом 
Самий теплий – найтепліший
Найбільш сильніший – найсильніший
Дякуємо (кому?) вам – норма (можливо, дякуємо)
Гуляти по селу – гуляти селом
Любима передача – улюблена передача
Включити телевізор – увімкнути телевізор
Навчатися мові – вивчати мову
Не звертати увагу – не зважати
Проводити міроприємства – проводити заходи
Вірна відповідь – правильна відповідь
Приймати активну участь – брати активну участь
У різних областях науки – у різних галузях науки
Відноситися з повагою – ставитися с пошаною
Я рахую що – я вважаю, що
Повістка дня – порядок денний
Подзвонити вам – зателефонувати вам
Об'єм роботи – обсяг роботи
Спільне співробітництво – загальне співробітництво
Існуюче законодавство – діюче законодавство
При такій умові – за такої умови
Прийшло в голову – спало на думку
Вибачаюсь вибачення, пере
Відкрити вікно – відчинити вікно
Кінулось в очі – впало в очі
Ішов по дорозі – ішов дорогою
На Україні – в Україні
Відкрити книгу – розгорнути книгу

Одного разу я йшла по вулиці і побачила мале цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. Він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. В нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. Я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. На ній було написано Плямко. І дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. Я взяла Плямка на руки і віднесла додому. Він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. Прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. Тепер Плямко мій кращий друг.