2. Вибрати речення з різними видами зв’язку.
А. Я кілька днів очікував, щоб у залі консерваторії відбувся концерт, присвячений пам’яті Прокоф’єва.
Б. Листя на деревах поступово змінює колір, а згодом тихо опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
В. За чорними хмарами ховається небо, настирливо крапає дощ, що може йти без зупинки кілька днів поспіль.
4. Визначити рядок , у якому правильно вказано вид зв’язку між частинами складного речення.
Якщо вам пощастило потрапити на прекрасну лісову галявину, то пам'ятайте: не варто зривати ніжні квіти - нехай вони цвітуть для всіх.
А. Підрядний та безсполучниковий.
Б. Сурядний та підрядний.
В. Безсполучниковий, сурядний, підрядний.
6. Речення І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе і називають махометом, вариводою, лоботрясом. (М. Стельмах).
складається з:
А. Трьох частин
Б. Чотирьох частин
В. П’яти частин
Г. Шести частин
7. Речення Щоб не збити каламуть, Іван обережно зануряв відро, місяць гойдався над вінцями, поки не вихапував його й не ніс до хижі ( І. Чендей)
складається з:
А. Трьох частин
Б. Чотирьох частин
В. П’яти частин
Г. Шести частин
9. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А. Роззирнулася, сподіваючись, що все де сон, який зараз мине і з усіх вулиць посуне люд, і стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні дзвони… ( К. Мотрин)
Б.Сонце борсалося в тому киселі, ніби заплутана в павучих тенетах муха; сьогодні вночі місто, здається, не змогло прийняти щодобової нічної купелі, і вимести зі своїх закутків застояну жарінь. (М. Слабошпицький) - зайва кома
В. Бабуся перед якимсь втемнілим образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися доти, поки не згадала, що мені доконче треба показати грізний і страшний суд — господа нашого Ісуса Христа друге пришестя. (М. Стельмах).
11. Вибрати, яке складне речення з різними видами складається з трьох речень ( розділові знаки пропущено).
А. Я знаю ми підемо туди де здійсняться наші мрії.
Б. Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети перегукувалися дударі-стрілочники сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів... (Гр. Тютюнник).
В. Сутеніє густий туман поле укриває я починаю хвилюватися тому що мені треба поспішати.
13.Вибрати речення, що є зайвим.
А. Споконвіку в народі побутує думка: хто першим побачить цвіт ліщини, тому весь вік посміхатиметься щастя (П. Стефанов).
Б.Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Шевченко).
В.Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко)

Щастя... У кожної людини воно різне. На мою думку, найбільше щастя — відчувати, що ти потрібен людям.

Щастя — це відкривати незвідане. Першовідкривачі нових земель були, мабуть, дуже щасливими людьми. А якими ж щасливими виявилися космонавти — першовідкривачі космосу! Чехословацькі мандрівники Зігмунд і Ганзелка — щасливі наші сучасники: вони своїми очима бачили природу і людей Африки, Америки, Азії, Європи, зняли багато документальних фільмів, написали дуже цікаві книги.

Щастя — це відчувати красу рідної природи, як Т. Г. Шевченко, П. Г. Тичина, І. С. Нечуй-Левицький, В. М. Сосюра... Мабуть, велике щастя випало М. Коцюбинському, коли він, мандруючи Прикарпаттям, збирав матеріали для своєї повісті "Тіні забутих предків".

Бути щасливим — це означає бути всебічно розвиненою людиною, любити свою Вітчизну, рідну природу, мистецтво, працю, справедливість. Але бувають обставини, яких людина не може подолати, яку б силу волі вона не мала. Я часто запитую себе: чи була Леся Українка щасливою? Адже все свідоме життя її сковувала, мучила важка хвороба. Нелегко їй жилося, але скільки сонячної радості в її ліричних творах! Герої її поезій, поем, драматичних творів своїми роздумами і глибокими над природою відстоюють щастя людини.

А пейзажі у ранніх поезіях Павла Тичини і "Мисливські усмішки" О. Вишні!

Глибоко підчувати красу природи, дбати про її збереження на щастя людям — важливе завдання нашої літератури. Тому мені дуже подобаються з українських письменників М. Чабанівський, А. Малишко, Д. Панличко. Їхні герої — великі правдолюби. Але для щастя людніш цього замало. П. А. Грабовський писав, що милуватися благодатними куточками природи можуть і філістери, люди байдужі до долі "роду, до трудящих. Я вважаю, що щасливі ті люди, які палко люблять свій народ.

Дивіться також

На мій погляд, щастя кожної людини — знайти себе в труді.

І тут на думку спадають рядки з вірша Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі..."

Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

А дай жити, серцем жити

І людей любити...

Як бачимо, поет виразив у цих рядках велику любов народу до праці. Коли людина не працюватиме, вона буде зайвою у суспільстві. Пост закликає любити труд.

Людина в труді стає кращою, світлішою. Тільки в труді розкривається її душевна і зовнішня краса.

Отже, головне щастя — це натхненна праця багатьох людей нашої країни, в тому числі, і праця вчителя.

Я встигла зробити ще зовсім мало. Адже я тільки закінчую школу. Житгя попереду. Мене захоплює фізика. Вона відкриває мені чудовий світ науки і техніки. І якщо вступлю до педінституту — буду найщасливішою людиною в світі. Людина повинна прожити свій вік прекрасно, залишивши по собі добру пам'ять.

Хто з нас не пам*ятає свій перший день у школі. Перший дзвоник, святкова лінійка і знайомство з першою вчителькою-мариною володимирівною.  Саме перший раз переступивши поріг першого класу я відчула тепло, яке віяло з її душі. На кожному уроці вона вчила нас, маленьких діточок, як стати людиною з великої літери. марина володимирівна була лагідна і привітна.Вона завжди допомагала нам у всьому. Мені хотілося щоранку швидше потрапити до школи, бо вчителька знову розповідала щось цікаве й захоплююче.  Зараз я навчаюся в п'ятому класі в «дорослій» школі. Тут усе по-іншому, але я продовжую приходити після уроків до марини володимирівни й розповідати про свої успіхи. І скільки б років не минуло, я пам'ятатиму її уроки добра й щирості, сподіваюся, що виправдаю її віру в мене, у мої здібності.