2. Виділене слово не є вставним у реченні (розділові знаки вилучено) У 1 реченні виділене слово "кажуть",у 2,3,4- "здавалося" *
А Люди кажуть є гора де співають птахи.
Б Сади цвіли в такому здавалося захваті, як ніколи
В В очах дівчини здавалося була зібрана вся синява карпатського
Г Здавалося дід якось ніби трохи сяяв
Відповідь:
Чому людина має бути чемною?
Людина має бути чемною, якщо хоче добре жити серед людей. Кожна людина постійно спілкується з іншими. Цього уникнути не можна, якщо не жити десь на безлюдному острові. Якщо люди не будуть дотримуватися правил поведінки та норм ввічливості, життя у сучасному місті перетвориться на суцільний стрес для всіх. Люди будуть безперервно лаятися один з одним, бо людей багато, і завжди у натовпі знайдеться людина, у якої, наприклад, поганий настрій. Якщо людина добре вихована, то вона цього не покаже. Але якщо людина погано вихована і не поважає інших, то безумовно виникне конфлікт. Тому людям треба бути ввічливими і чемними, щоб добре спілкуватися один з одним, бо хамів ніхто не любить і не поважає.
Пояснення:
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.