2. Виконайте завдання Запишіть речення, поставте розділові знаки. Виконайте повний синтаксичний розбір
(дайте загальну характеристику простого речення, підкресліть члени речення, надпишіть
над ними, якими частинами мови вони виражені). Виконайте морфологічний,
словотворчий, морфемний розбори виділеного слова.
Сонце цілий день закрите хмарами надвечір вибилося з своєї неволі і сідаючи за гору
обливало червоним світлом усе село (Панас Мирний).
Де моя «бомба»? А ця смішна історія зі шкільного життя розказана однієї вчителькою, в чию школу одного разу відвідав фсбшниками з метою дізнатися, чи готове навчальний заклад відбити можливу атаку терористів. Візит, звичайно ж, був незапланованим. В руках у гостя був жовтий непрозорий пакет з муляжем бомби, з яким він був схожий по поверхах, потім повернувся до охоронця і попросив того доглянути за пакетом. Сам же, переконавшись, що пильністю в цій школі і не пахне, пішов до директора влаштовувати рознос. Повернувшись, виявив, що пакет з «бомбою» вкрали, мабуть, для більш потрібних цілей. Тому «лектор» замість читаються нотацій директору змушений був переорієнтуватися в шкільного детектива.
Першу двійку я отримав у тому ж другому класі на уроці чистописання. Справа в тому, що мати десь почула, що кульковою ручкою дітям писати не можна, тому що в них «зіпсується почерк», і з другого класу почалися мої пір’яні муки. Чорнильна ручка складна в експлуатації — її потрібно постійно заповнювати, вона запросто може пересохнути, капнути чорнилом на зошит, або протекти (що траплялося неодноразово, і будь-яку чорнильну пляму відразу за замовчуванням звалювали на мене).
На тій контрольній з чистописання обставини склалися найгіршим чином. Папір на зошити був тонким і шорстким, а в ручці якраз скінчилося «пальне» і вона почала барахлити. Вона то переставала писати, і починала скребти по шорсткому папері, продираючи дірки і здираючи з нього ворсинки, то раптом пускала чорнило, яке добре розпливалося по папері, і цими ворсинками розмазувалося як пензликом. Через тонкощі паперу чорнило стало проступати на іншу сторону листа, а також потрапляло на пальці і залишало відбитки. Під кінець, коли треба було написати останнє речення, ручка зовсім пересохла. Я тицьнув на підкачування чорнила, і велика крапля його ляснула на лист зошиту. Упевнений, що більш брудного чистописання вчителька ще не бачила. Зошит вона повернула з жирною двійкою.
До слова сказати, всі зусилля по збереженні почерку виявилися марними — якщо мені доводиться писати від руки, виходять ніким не читані каракулі.