2. Визначте типи речень у тексті. У лісах теж відчувалася хода весни. Під деревами вже
глибоко осів сніг, інколи біля відшуканих окоренків
проглядали цупкі зелені хрещики барвінку або червонаві
прутики тамариксу, а на тлі сірих замшілих дубів
перегойдувалося червоне мереживо березових гілочок. На
них іще тільки намічалось крихітне сім'я веснянок, які потім
аж накипають на кожному молоденькому паростку. У долині
біля обсмиканого, схожого на гриб стогу заспівали
жайворонки, що так зарання прилетіли в цьому році;
злякавшись хлопчика, вони табунцем злетіли вгору, а потім
знову сірими грудочками впали на притиснуту, притрушену
снігом стежину, що обривалась біля стогу.

Твір «Мої захоплення»У світі навколо нас багато всього цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. Існує багато речей, які викликають у мене інтерес, проте серед них я хочу виділити малювання простим олівцем та катання на велосипеді.Малювати я ніколи не вчився. Просто з дитинства в мене добре виходило перемальовувати фігури та обличчя улюблених героїв з мультфільмів та коміксів, а пізніше – обличчя людей з фотографій. Згодом мені стали купувати різні книжки з малювання. Я тренувався малювати на різні теми, проте мені досі цікавіше за все робити портрети простим олівцем. Я малюю не з натури, а з фотографій – сімейних та журнальних. Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сам та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий, енергоємний процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Зараз я викладаю фото своїх робіт в інтернет. Мені приємно, коли в мене виходить гарний малюнок, який подобається іншим людям. Гадаю, коли в мене буде більше вільного часу, я піду вчитися до художньої школи, щоб розвивати свої здібності.Інше моє захоплення – катання на велосипеді – з’явилося в мене зовсім нещодавно. Я познайомився з гуртом людей, які влаштовують разом велосипедні прогулянки по живописних місцях на вихідних. Серед них і дорослі, і діти. Минулих вихідних ми разом виїжджали за місто до річки, це приблизно десять кілометрів. Там ми влаштували пікнік, відпочили та повернулися додому також на велосипедах. Це було досить фізично виснажливо для мене, початківця. Та мені дуже хотілося, щоб мій відпочинок був активним, бо дуже багато часу я проводжу, сидячи за уроками та навіть малюючи. Тому їзда на велосипеді мені дуже підходить, а те, що я катаюся в компанії друзів, робить це заняття ще цікавішим.Коли в мене з’явилися мої захоплення, кожен мій день став цікавим. Мені легше даються домашні справи та уроки, бо я з нетерпінням чекаю можливості присвятити час своїм захопленням. Мені ніколи не сумно, а в голові постійно безліч творчих ідей. На мою думку, кожна людина має знайти для себе такі заняття, які дозволяють їй одночасно розвивати свої здібності, відпочивати, приємно проводити час та знайомитися з цікавими людьми.

Як він ішов!
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали -
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Натхненно і мудро творив ходу -
Так нові планети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не бачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом -
Шепіт поміж перехожих:
- Що там?
- Спіткнувсь чоловік…
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
- Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять…
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!