Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.
Закінчилось літечко.На зміну йому надходить осінь.
Пташки готуються до відліту у вирій, теплі краї. Деякі уже відлетіли, а інші тільки збираються. Незабаром настане зима і у наших краях майже не залишиться птахів окрім снігурів та інших птахів які на зиму не відлітають від рудної батьківщини. Закінчиться прекрасний спів птахів.
Ось вона вже зовсім близько... Та це зовсім і не хмарка, а величезна зграя шпаків! Навесні та на початку літа вони живуть парочками, а зараз зібралися у зграї. Це вони готуються до відльоту в далекі теплі краї — у вирій. Та доки ще не настала пора відльоту, зграї шпаків цілими днями літають над полями, понад луками, шукають собі їжу.А як мине тиждень, другий, як вибілять перші заморозки поля та луки, — глядь, шпаків уже й нема! Значить, полетіли наші шпаки у вирій аж до наступної весни.
Ластівки є мандрівниками всїх країн.Тому вони відлітають най першими. Вони летять у теплі краї у вирїй. Вони відлітаюсь від нас, тому що їм нема чого їсти. Адже усі комахи ховаються під кору дерев,в опале листья. Тому нам слід з нетерпінням їх чекати.
По болоту поважно бродять лелеки дивлячись як на наших очах відходить літечко наступає осінь, а слідом за нею зима. Лелека-символ сімейного благополуччя,любові до батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки,ажде з давніх-давен вважають що лелека-священий птах , за розорення його гнізда - кара-пожежа. А ще лелека приносить до оселі немовлят...Лелека -символ вогню і сонячного світла.Вважають,що коли дівчина побачила високо в небі лелеку,то через рік вийде заміж. Свої прильотом лелека провіщає весну...
Ось уже наступає перша паморозь.На цьому літечко закінчилось і повернеться лиш наступного сезону. Земля починає замерзати починають приходити до нас вітри, дощі,зливи,грози…Не вспієш обернутися як все на вкруги покриється памороззю.
Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.
Закінчилось літечко.На зміну йому надходить осінь.
Пташки готуються до відліту у вирій, теплі краї. Деякі уже відлетіли, а інші тільки збираються. Незабаром настане зима і у наших краях майже не залишиться птахів окрім снігурів та інших птахів які на зиму не відлітають від рудної батьківщини. Закінчиться прекрасний спів птахів.
Ось вона вже зовсім близько... Та це зовсім і не хмарка, а величезна зграя шпаків! Навесні та на початку літа вони живуть парочками, а зараз зібралися у зграї. Це вони готуються до відльоту в далекі теплі краї — у вирій. Та доки ще не настала пора відльоту, зграї шпаків цілими днями літають над полями, понад луками, шукають собі їжу.А як мине тиждень, другий, як вибілять перші заморозки поля та луки, — глядь, шпаків уже й нема! Значить, полетіли наші шпаки у вирій аж до наступної весни.
Ластівки є мандрівниками всїх країн.Тому вони відлітають най першими. Вони летять у теплі краї у вирїй. Вони відлітаюсь від нас, тому що їм нема чого їсти. Адже усі комахи ховаються під кору дерев,в опале листья. Тому нам слід з нетерпінням їх чекати.
По болоту поважно бродять лелеки дивлячись як на наших очах відходить літечко наступає осінь, а слідом за нею зима. Лелека-символ сімейного благополуччя,любові до батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки,ажде з давніх-давен вважають що лелека-священий птах , за розорення його гнізда - кара-пожежа. А ще лелека приносить до оселі немовлят...Лелека -символ вогню і сонячного світла.Вважають,що коли дівчина побачила високо в небі лелеку,то через рік вийде заміж. Свої прильотом лелека провіщає весну...
Ось уже наступає перша паморозь.На цьому літечко закінчилось і повернеться лиш наступного сезону. Земля починає замерзати починають приходити до нас вітри, дощі,зливи,грози…Не вспієш обернутися як все на вкруги покриється памороззю.