2. Запишіть слова українською мовою, поясніть правопис: Барьер, карьера, пьеса, курьез, курьер, ателье, премьер, бульон, виньетка, Лавуазье, пьедестал, конферансье, бюджет.
3. Поставте, де треба, апостроф, запишіть слова.
Безякірний, підяремний, в'ється, роз'єднати, воззєднати, матір'ю, над…ярний, рутвяний, Святослав, мавпячий, медвянистий, буря, Лук'янівка, буряк, бур'ян, Пятигорск, повітря, валерьянка, морквяний, посвята, вїжджений, об'єктив, роз'ятрений, горохвяний, арф’яр, прислів'я, слов'яни, оленячий, тюленячий, дит ясла, пан європейський.
4. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати разом:
а) дизель/мотор, лісо/сплав, жовто/гарячий;
б) півя/блука, полу/мисок, пів/острова;
в) напів/прозорий, стоп/кран, прой/дисвіт;
г) водо/гін, гори/цвіт, чар/зілля;
ґ) босо/ногий, пів/Одеси, пів/ялинки.
5. Виберіть рядок, у якому всі прислівники потрібно писати через дефіс:
а) по/двоє, сяк/так, хоч/не/хоч;
б) будь/що/будь, до/вкола, по/іншому;
в) казна/як, по/сусідськи, рік/у/рік;
За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике?У романі Роні «Боротьба за вогонь» розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і підтримувати вогонь, адже доісторичні люди не вміли добувати його. Довіривши підлітку берегти вогонь, плем’я довірило йому себе, свої життя, а хлопчик заснув, вогнище погасло. Він прирік своїх одноплемінників на холод, голод і, можливо, на смерть.Цей приклад переконливо доводить, що нести відповідальність за інших — це значить уміти відповідати за самого себе. Тільки та людина, яка здатна поступишся власними інтересами, може відповідати за інших.У давні часи помилка чи безвідповідальність однієї людини не завжди мала такі страшні наслідки, як сьогодні. Багато тисячоліть тому люди жили окремими племенами, їх розділяли великі відстані, а земля здавалася безкрайньою. Тепер ми знаємо, що людство живе на невеликій планеті, яка, мов космічний корабель, пливе в безмежному просторі, а люди — його екіпаж, і кожен з нас повинен розуміти свою відповідальність за злагоджену роботу всієї команди.Говорячи про відповідальність, ми часто звертаємося до прикладів, коли людина діє в екстремальних умовах. Наприклад, під час війни життя багатьох залежить від учинку однієї людини. Якщо в критичну хвилину хтось один може взяти відповідальність на себе, повести товаришів у бій — перемога! Але якщо хтось побіжить, запанікує — це закінчиться поразкою і загибеллю багатьох людей.Французький учений Пастер був мирною людиною, але йому були притаманні мужність і відповідальність. Він зробив відкриття, яке врятувало життя мільйонам людей, адже відкритий ним метод щеплень допоміг людству перемогти чуму й віспу — хвороби, які знищували життів більше, ніж усі війни.Зробивши своє відкриття, Пастер і сам не одразу зрозумів його значення. Але і винаходи, які неминуче ставлять перед ученими питання: що вони принесуть людству — добро чи знищення? Фізики, які працювали над розщепленням ядра, розуміли, що результатом їхньої роботи стане атомна зброя, використання якої несе загрозу всьому людству. Багато вчених-ядерників, відчуваючи свою відповідальність, першими стали в лави борців проти використання свого винаходу у воєнних цілях.Сьогодні людина відповідає за все на Землі. Протягом тисячоліть вона боролася з природою як з ворогом, а тепер ми маємо захищати повітря, океани і моря, пси і ріки — усе живе на Землі. Цю свою відповідальність ми не можемо передати нікому іншому, адже тільки людина має найвищу силу — силу розуму.Сьогодні за шкільними партами сидимо ми, майбутні державні діячі, великі письменники, учені, філософи. Наші імена ще нікому не відомі, але ми розуміємо, що в недалекому майбутньому саме від нас залежатиме життя на Землі, а тому повинні виховувати в собі відповідальність за все, що відбувається навкруги.
"Всеобіймаючим оком України" назвав Іван Франко Івана Нечуя-Левицького, який в своїх творах різнопланово відображав життя України і її народу.
Прекрасні незабутні пейзажі постають з його творів; в найтонших деталях змалював письменник самобутність рідного народу, показав всі сторони його життя. В його високохудожніх творах зустрічаємо представників майже всіх в тогочасного суспільства, дізнаємося про життя українців з їх національними рисами.
Змолоду І. С. Нечуй-Левицький пізнавав звичаї і побут селян, захоплювався народними піснями дослухався до Переказів, казок, билин, легенд, анекдотів, а пізніше втілив сво в творах, зокрема в повісті "Кайдашева сім'я". Цей твір про побут українців, про справи, пов'язані з господарством, в ньому детально описуються звичаї, обряди нашого народу. Зустрічаємо деталі обрядів сватання, заручин, простежуємо елементи віри в закликання, замовлення від злих сил, сновидіння тощо.
В повісті в гумористичній формі розповідається про вічні проблеми стосунків у родині. Але ця родина постає перед читачем як уособлення всього українського народу.
Родина Кайдашів живе за народним календарем, приділяючи багато уваги споконвічним звичаям. Так, тільки після Семена починають засилати сватів до дівчат, а на Петрівку — "можна й заручини відбути", на Пилипівку жінки збираються прясти... Дотримуються Кайдаші хліборобського календаря, і навіть тижневого: в п'ятницю принципово не прибирають і не мають ніяких справ, які були б пов'язані з водою, в неділю всі відпочивають.
У повість введено численні деталі народних звичаїв і обрядів. Яскраво відбито обряд оглядин і заручин, простежуються елементи обряду поховання. Зафіксовано в творі і деякі "положення" звичаєвого права: Карпо і Лаврін приводять своїх дружин в хату батьків, молодший син повинен залишатися при батьках і успадкувати їх хату, старшому ж синові батьки "відділяли" хату та майно. Багата повість і на етнографічні елементи: Мотря і Карпо за народними повір'ями сіють жито,"щоб знати, де краще ставити нову хату. Відбиті у дворі і повір'я нашого народу: старий Кайдаш вірить, що в п'ятницю не слід пиячити, щоб не втопитися.
Кожне слово повісті відбиває народне життя й побут, відображає національний характер, кожне слово у творі має своє призначення, несе свою ідею. За силою і правдивістю художнього відтворення життя народу "Кайдашева сім'я" займає почесне місце серед творів української літератури, а Іван Франко назвав цей твір однією з найкращих "оздоб українського письменства".