20. У реченні «Встає в новій красі, забувши лихоліття, твоя, Тарасе, звільнена земля» (В. Симоненко) виділене слово є

а) обставиною

б) означенням

в) присудком

21. Дієприслівниковий зворот є в реченні. Розділові знаки пропущено.
Запишіть правильну відповідь, розставивши розділові знаки.

а) У світлиці завішаній образами стояла півсутінь

б) І виросло жито в колос зібравши і сонце і зливи

в) Сашко помітив у землі маленьку ямку сховану в густій траві
22. Виділене слово є прислівником і його треба писати разом у реченні

а) Пісня по/волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита

б) Чотири молоді богунці стали підніматися на/гору

в) І котиться грім в/далині, такий довгождано- раптовий!

23. Окремо частку НЕ треба писати в рядку

а) заросли не/прополені грядки

б) не/приховані від людини скарби

в) не/заплакані очі дівочі

24. НЕправильно утворено ступінь порівняння прислівника. Виправте помилку і запишіть правильну відповідь.

а) щонайвище

б) більш швидше

в) найсильніше

25. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

а) Вибач мені за/те, що була неввічлива.

б) Треба встигнути, що/б там не було.

в) Вечеря коротка, за/те ніч довга.​

У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність.

Взимку люди часто травмуються через ожеледицю, на ковзанках, припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки:

– перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир чи ізоляційну стрічку;

– людям похилого віку краще взагалі не виходити з дому у такі дні;

– ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару;

– при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок;

– ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах;

– не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів;

– бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги;

– під час танення снігу та льоду дуже небезпечними є бурульки. Для того, щоб уникнути травм від них, не ходіть близько попід стінами будинків;

– при падінні на руку можливий перелом кісток передпліччя або кисті. В цьому випадку наложіть одну шину (з підручного матеріалу – дошки, гілки тощо) на внутрішню поверхню руки. В напівзігнуті пальці вкладіть валик та підвісьте руку перед грудьми;

– при переломі стопи або гомілки дві шини закріпіть по бокових поверхнях ноги з фіксацією стопи та коліна;

– при сильній кровотечі зав’яжіть шарф, хустку, ремінь на 10-15 см вище місця пошкодження, паличкою сильно закрутіть їх. Травмованого необхідно відвезти в лікарню протягом години, якщо він перебуває на холоді; через 1,5 години – якщо він у теплі. Коли за цей час потерпілого не доставлено в лікувальний заклад, закрутку розпускають, передавлюючи артерію вище рани, а через 8-10 хвилин знову закручують.

Будьте обережними,

Не наражайтеся на небезпеку!

Игромания - одно из распространенных в настоящее время зависимостей. Ею страдают люди разного возраста в разных концах света, начиная с самого детского возраста и заканчивая зрелым.

Игромания - это болезненное влечение начинает развиваться с обычного безобидного увлечения компьютерными играми.

В отличие от родственных заболеваний наркомании и алкоголизма, эта более близка к психическим болезням, эмоциям, не затрагивает физического здоровья. Но принцип самого влечения у нее схож. Ведь влечение и продолжение втягиваться в свою зависимость основная проблема зависимости. Это и порой вводит в заблуждение. Ведь, если при наркомании и алкоголизме физические симптомы указывают на болезненное состояние, то в случае игромании такого не наблюдается.

По статистике более всего игромании подвержены подростки. Хотя возрастной период охватывает все поколения. Преимущественно страдают мужчины. Самое страшное, что делает игроманию таковой - это невозможность в начале развития болезни распознать ее.

К сожалению, игромания на первых порах не так-то легко поддается распознаванию. Порой окружающие догадываются об этом уже по явным нездоровым признакам. К первым признакам развивающегося недуга относится большая вовлеченность в игру, сильное переживание ее.

Человек постоянно проигрывает ситуацию игры, и уже чувствует побуждение к новой. При этом игроман возбужден и испытывает постоянную тревогу. Когда он приходит в клуб и садится за автомат, он еще более возбуждается, что толкает на повышение ставок. В процессе игры, человек сильно затрудняется от нее оторваться. Как будто его держит неведомая сила. Тревожность нарастает по мере того, как игроман заканчивает играть и отправляется домой, что бы сочинить новую версию обмана, предназначенного для семьи. Со временем появляется раздражительность во время выхода из игры. У такого человека постоянно вертится мысль: как добыть денег на очередную игру, что можно продать, что можно заложить, и даже украсть.

Самое неприятное в этой ситуации, что игроман до последнего пытается скрыть свой истинный мотив занятостью игрой. Он придумает что угодно, но не сознается в своем влечении, даже если уже чувствует сам, что заболевает. В последствие дела игромана становятся еще хуже. Он теряет семью (если жена не окончательно созависимая), детей, отношения с друзьями и товарищами, теряет работу. А его душевное состояние оставляет желать лучшего.

Признаки игровой зависимости: давно увлечен игрой в ущерб работе, финансовому состоянию и семейным отношениям; хочет прекратить игру, но не может остановиться; задолжал денег родным, знакомым; говорит им неправду о том, где провел время и на что тратил деньги; в случае выигрыша не может остановиться и уйти в плюсе, а продолжает игру с целью выиграть еще больше, и в результате уходит в минус. Механизм формирования игровой зависимости основан на частично неосознаваемых стремлениях, потребностях: уход от реальности и принятие роли. В процессе игры возникают расслабление, снятие эмоционального напряжения, отвлечение от неприятных проблем и игра рассматривается как приятное проведение времени. По этому механизму постепенно развивается зависимость. Аддикция к игре начинается тогда, когда после участия в ней человек продолжает с большим постоянством думать об игре и стремится снова участвовать в ней.