20. У реченні «Встає в новій красі, забувши лихоліття, твоя, Тарасе, звільнена земля» (В. Симоненко) виділене слово є

а) обставиною

б) означенням

в) присудком

21. Дієприслівниковий зворот є в реченні. Розділові знаки пропущено.
Запишіть правильну відповідь, розставивши розділові знаки.

а) У світлиці завішаній образами стояла півсутінь

б) І виросло жито в колос зібравши і сонце і зливи

в) Сашко помітив у землі маленьку ямку сховану в густій траві
22. Виділене слово є прислівником і його треба писати разом у реченні

а) Пісня по/волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита

б) Чотири молоді богунці стали підніматися на/гору

в) І котиться грім в/далині, такий довгождано- раптовий!

23. Окремо частку НЕ треба писати в рядку

а) заросли не/прополені грядки

б) не/приховані від людини скарби

в) не/заплакані очі дівочі

24. НЕправильно утворено ступінь порівняння прислівника. Виправте помилку і запишіть правильну відповідь.

а) щонайвище

б) більш швидше

в) найсильніше

25. Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні

а) Вибач мені за/те, що була неввічлива.

б) Треба встигнути, що/б там не було.

в) Вечеря коротка, за/те ніч довга.
​

1. Укажіть правильне твердження.(0,5б)  

Б. Узагальнююче слово може знаходитися перед однорідними членами речення і після них.  

2. Укажіть речення з однорідними членами.(0,5б)

Б. Шептало перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь.  

3. Укажіть правильний варіант характеристики зв’язку між однорідними членами. (0,5б)  

Синява морська зникла за сипучими барханами, за молочарями та будяками.  

В. змішаний  

4. Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів речення. (0,5б)

Б. Жеребець пирхнув, хвицьнув копитами землю і звично, радо понісся скоком по колу.  

5. Укажіть речення з однорідними присудками.(0,5б)

А. Тигристе кошеня випірнуло з щілини в паркані, примружилося, згорнулося пухнастим клубком.  

6. Укажіть речення, в якому однорідні члени поєднуються протиставними сполучниками.(0,5б)  

Б. У різну пору дня лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз, ополудні, розцвів найяскравіше.  

7. Укажіть речення, у якому перед узагальнювальним словом ставиться тире (розділові знаки пропущено) (1б)  

В. Гомін різноплемінних мов калейдоскоп облич паркий подих тропіків і гул Атлантики - все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.  

8. Укажіть речення з однорідними означеннями (окремі розділові знаки пропущено) (1б)  

В. День був літній,  спекотний.  

9. Укажіть речення з неоднорідними означеннями ( окремі розділові знаки пропущено) (1б)

Б. Коло хат зеленіють густі старі садки.

10. Виконайте синтаксичний розбір запропонованого речення.(1,5б)  

На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки, аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.  - Речення складне, складнопідрядне, з сполучниковим зв"язком. Головна частина: На скаженій швидкості мотоцикл перескакує солончаки та видолинки;  підрядна частина: аж поки, спинившись серед зарослих молочарями та будяками піщаних кучугур, починає там чхати, кашляти, буксувати.  

На (прийм.) скаженій (прикм.,означ.) швидкості (імен., додат.) мотоцикл (імен., підм.)  перескакує (дієсл., прис.) солончаки (імен., додат.) та (спол.) видолинки (імен., додат.), аж поки (спол.), спинившись (дієприсл., обстав.) серед (прийм.) зарослих (прикм., означ.) молочарями (імен., додат.) та (спол.) будяками (імен., додат.) піщаних (рикм., означ.) кучугур (імен., додат.), починає (дієсл., прис.) там (займ.) чхати (дієсл., присуд.), кашляти (дієсл., присуд.) , буксувати (дієсл., присуд.).  

 

11.Розставте, пропущені розділові знаки в запропонованих реченнях. (1,5б)

А джерельця-ключі живуть, виструмовують всюди: чи з тріщини берега, чи з-під кореня,  а то й просто - тільки гребни рукою. Бездонне небо, місяць, повний і рожевий у променях невидимого сонця, озеро, сонне, повите ранковим туманом, пташиний щебет, вологий холодок - все те непомітно перекинуло мене в інший світ, у світ мого дитинства. Одразу ж за вибалками на пагорбі починалося якесь містечко: чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках.  

12. Напишіть міні-твір на одну із запропонованих тем «Священнодійство обрядів», «Зустріч весни», «Світле свято Великоднє», використовуючи речення із однорідними членами речення, з’єднані різними видами зв’язку та у супроводі узагальнювальних слів.

Закінчилася нарешті довга холодна зима.  Враз на землі запанувала, як хазяйка, весела та вправна весна. Випустила вона з-під снігу квапливі струмки. Весело  задзюркотіли вони по землі, наче заспівали весняних пісень. Сонце, ніби художник, розмалювало все: землю, квіти, дерева яскравими кольорами. Мене поцілував теплий промінь, і моє обличчя прикрасили руді веснянки.

 

Пісня іде поруч з людиною все життя. З піснею працюють, відпочивають, проводжають в армію… З нею ми нерозривно пов’язані від народження і до самої смерті. Кажуть, що пісні складає сам народ, та створюють їх і його талановиті сини та доньки. Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість. У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки. Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей. Доля багатьох пісень подібна до долі нашого народу. Багато з них переслідувалися, їх забороняли. Але ж ті пісні жили, плекали в серцях людей невмирущу надію на духовне відродження. Так було, наприклад, з гімном П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Влада суворо забороняла цей гімн, але вбити його не змогла. Сьогодні гімн «Ще не вмерла Україна» став державним гімном незалежної України. Багато пісень присвятив народ різним святам: колядки та щедрівки, веснянки та петрівки. У них люди оспівують прихід весни, радість оновлення життя чи щасливий кінець жнив і збору урожаю, висловлюють думки про краще життя, про веселу працю, сподівання на до сил природи. Народ не забув і своїх найменших слухачів — діток. Усім нам у ранньому дитинстві мами, бабусі співали лагідні, спокійні і дуже цікаві колискові пісні. Коли маля чує голос найріднішої у світі людини — мами, воно заспокоюється, солодко позіхає і засинає: Ой, спи, дитя, до обіда, Покіль мати з міста прийде Да принесе три квіточки: Ой первую зросливою, А другую сонливую, А третю щасливую… З ніжними, ласкавими словами передається дитині материнська любов, теплота материнського серця, духовна чистота і святість. У всі часи пісня на Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. А як бадьоро і дзвінко зазвучала стрілецька пісня: Гей, там ідуть наші січовії стрільці до бою: Попереду ідуть старші отамани, Хто має охоту, хай іде з нами або: Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців! А ми тую стрілецьку славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселемо! Нехай завжди з нами буде народна пісня, нехай збереже вона тепло наших сердець, наше життя. Коли людина співає, вона не може робити злочин чи щось бридке. Так нехай же лунає зажди пісня, щира українська пісня, нехай вона робить усіх душевнішими, багатшими, красивішими у своїх почуттях, підносить нашу національну і людську гідність. Українська пісня — це втілення духовної величі нашого народу, який зберіг своє Слово і йде з ним у майбутнє. Саме народна пісня відроджує в душах наших земляків любов до рідного слова й рідної землі