20 ,вот текст. не хочу писать с !
українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано з метою оборони південно-руських земель, що увійшли до складу князівства литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом східного світу, і великого степу, в рамках християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на територію сучасної україни[1]. згодом брали активну участь у війнах з московським царством на боці речі посполитої, а від xvii ст., у рамках визвольної війни, і останньої. надалі, через суперечки з внутрішньо та зовнішньо політичного курсу, під час періоду що отримав назву «руїна», воювали, у тому числі один одного, переважно у союзі з різними сусідніми імперіями[2], до складу яких зрештою були інкорпоровані.

мапа різзі-занноні 1767 р.
перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-х років xv ст., йшлося про населення центральної україни, яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, , видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством литовським і кримським ханством.

етнічно складалися переважно зі слов'ян[3][4]. попри наявність, на ранніх стадіях розвитку, певної частки представників кавказьких груп, яких використовували задля ліпшого проникнення вглиб степу, надалі їх частка була незначна[5].

враховуючи вплив людей самоназви "козак" на формування сучасного українського народу з впевненістю можемо розглядати поняття українець і козак як синоніми (так само як в аналогічних випадках кубанець, донець, сибіряк тощо), говорити про український козацький народ, чи про козаків-українців тощо, маючи на увазі не лише нащадків представників козацького сословія російської імперії чи речі посполитої, але власне всіх людей, які відчувають свій зв'язок зі спільнотою християн подніпров'я, яка массово покозачилась (самоназвалась козаками) в часи хмельниччини і у яких потім цю зароблену кров'ю і потом самоназву несправедливо спробували відібрати сильні світу цього.

Показать ответ

Ответ:

pkfz178

20.08.2020 08:41

Наше дитинство починається з матері. Вона — найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла — це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший «добридень» людям — це теж від матері. І оте одвічне: «не вкради», «не убий», «шануй старших», «люби ближнього свого»... Мамина Книга життя... Вона про радощі й тривоги, про вміння творити правду і доброту. І тільки гортаючи сторінку за сторінкою, стаємо ми дорослими, стаємо людьми. А серед усіх премудростей материної науки найперша — любити людей. Без цього ніхто не зможе піднятися на крилах своєї мрії.

0,0(0 оценок)

Ответ: