215 Відредагуйте усно текст. Скористайтеся поданою нижче рубрикою «Куль- тура мовлення».
Моя сама краща подруга
Наталка. Ми всiгда разом ходимо
до школи, бо живемо на сусідських вулицях. Кожного тижня провідуємо бабусю Оксану, допомагаємо їй вимити пол, постара-
ти, принести води. Наша бабуся лагідна, добрая, вона володіє
рідким даром - уміє розповідати цікаві бувальщини.​

Важко жити без музики. ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі.ми не можемо жити без музики. нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах.музика — поєднання багатьох звуків. вони короткі і довгі, слабкі і сильні. музика відображає настрій і емоції людей.деякі люди люблять народну музику. у наший країні є численні фольклорні групи. цікаво слухати їх музику і пісні. минулого тижня ми з друзями відвідали концерт народної музики. цей концерт справив на нас велике враження.деякі люди люблять класику, але молодь віддає перевагу сучасній музиці: реп, долю і поп-музику. якщо ви хочете послухати сучасну музику, ви можете відвідати мюзик-холи і концерти популярних груп і співаків. або купити квіток і завітати до «євробачення».мені подобається слухати пісні у виконанні наших українських популярних співаків. це талановиті співаки і композитори, і мені подобається ходити на їх концерти. ми з друзями купуємо квитки заздалегідь і часто дарили нашим улюбленим виконавцям квітів.і класична, і сучасна музика популярна в наший країні. мій друг олег любить класичну музику. іноді він проводить свій вільний час, слухаючи музику вольфганга моцарта і інших композиторів. «четверта симфонія» і «шоста симфонія» шостаковича справили на нього сильне враження.  

Твір на тему

моє село

маленька крапелька величної держави —

моє село, багато є таких!

зазнало лиха, бідувань і слави

воно живе і вічно буде жить!

нашому селу літ триста п'ятдесят, різні версії є про його назву.

що чумаки возили сіль із криму й заїжджали часто у корчму. і що перший переселенець дав назву свою. що княгиня софія кантимирівна правила нашим селом. мала маєток, роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. і церква теж була. і люди добрі, прості, роботящі, умілі та тямущі. і пісня сходила із уст сама.

мала рогань, так звуть моє село, зручно примостилося біля швидкоплинної річки, затіненої верболозами.

це частина моєї рідної вітчизни, покровителька батьківського роду, моя відрада і надія, мої сподівання і звертання. село добрих і працьовитих людей, які прагнуть зробити його зручним і впорядкованим.

у ньому я народилася, пішла до школи, тут моя рідня, друзі і знайомі, тут і доля моя.

дуже гарне село навесні, коли цвітуть сади, і влітку, коли будинки потопають у зелені і квітах.

через усе село в'юнко в'ється, мов стрічка, бруківка-шлях, що єднає нас і місто харків.

я живу і снюся своїм селом, воно в мені, бо будить думку і гріє душу, дороговказ і майбуття моє.

я уособлюю малороганську землю, що повнить світлом наш небокрай, чесних, порядних людей і є дивом калиновим, чарами барві