217. 1. Прочитай прислів'я, поясни їх зміст. Силади усно розпо заголовком якої було б виділене прислів'я,
1. Малого коня хвали, великого запрягай. 2. Не
розумного ворога, а бійся дурного приятеля. 3. Краще д
стежка, ніж поганий шлях.
2. Випиши прикметники-антоніми разом з іменниками, з
вони зв'язані. Виділи закінчення в прикметниках. Уд
Запиши число,
TOTOICT
Як TIK Гала хамелеон
хамелеонові краще ж
Объяснение:
Чи насправді вирубка гірського лісу має вплив на виникнення катастрофічних повеней в Карпатах?
Вчені впевнено стверджують,що це розповсюджена, але помилкова думка, пише Ресурс.
Такі звинувачення базуються лише на припущеннях і не враховують висновків наукових експертів з водорегулювального значення лісів. При цьому ігнорують вплив низки природних факторів, штучно перебільшуючи вплив лише одного з них, стверджують науковці УкрНДІгірліс.
Оскільки виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ настають в результаті взаємодії природних та антропогенних факторів, їх потрібно оцінювати комплексно, кажуть спеціалісти.
Враховуючи, що тема повеней, взаємовливу водних і лісових ресурсів – надактуальна у всій Європі, вчені Науково-дослідного інституту гірського лісництва хочуть привернути увагу суспільства саме до наукових досліджень цїє проблеми, які базуються на багаторічних та практичних експериментах.
Адже у дослідному лісництві УкрНДІгірліс вже півстоліття функціонує гідрологічний стаціонар, де ведуться активні експерименти з встановлення впливу рубок на гідрологічний режим гірських лісових територій.
На основі власних проведених досліджень та висновків науковців і європейських держав, які аналізували причини повеней, що мали загрозливий характер у Німеччині, Швейцарії, Польщі, Чехії, Італії, Франції, Словаччині, Україні та інших країнах, можна стверджувати, що природні фактори є основними і носять як глобальний, так і регіональний характер.
Природні глобальні причини
Повторюваність паводків підпорядковується певним закономірностям, чергуванню періодів зниженої та підвищеної водності, яка згідно циклу к настає через 11, 33 та 100 років. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених вказують на невтішність прогнозів і на майбутнє, через збільшення на 10% в атмосфері вуглекислого газу, а в найближчі 50 років, потепління на 1,50С у приземних шарах атмосфери. На природні глобальні причини накладається людський вплив, який пов’язаний із змінами у біосфері (тропосфері, літосфері і біоті).
Природні регіональні причини
Українські Карпати належать до зливонебезпечних регіонів України. Тут є завжди загроза виникнення катастрофічних паводків, через гірський рельєф, велику густоту річок, значну кількість опадів.
Одже, ліс є екологічним карскасом природного середовища, від стабілізує і мінімізує несприятливі природній явища і горах. Безперечно, протипаводкове значення їх досить вагоме, про що свідчить такий факт – менше страждають від паводків території, де лісистість 65-70%.
Вплив людини
Але не можна відкидати інтенсивність лісовикористання Карпат у різні часи та вплив людини. Діяльність людини призвела до зменшення лісистості у горах в середньому до 55%, передгір’ях – 15-20%. Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу.
У 2,5 рази збільшилась площа ялинників за рахунок зменшення ялицевих, букових і дубових лісів, особливо мішаних ялицево-букових і буково-ялицевих лісів.
Фото УкрНДІгірліс
Також на масштабність прояву повеней впливають головних рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Із застосуванням таких рубок освоюється значна частина лісосічного фонду. Активізують ерозійні процеси і впливають на гідрологічний режим території і застосовувані в Карпатах технологічні процеси лісозаготівлі, які базуються, переважно, на застосуванні трелювальних тракторів. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є трелювальні волоки.
Проте обсяги відновлення лісів перевищують на 10% площі зрубів. Площа щорічних зрубів в області складає лише 0,5% від загальної лісової площі.
Отже, такий відсоток не покритої лісом площі не може суттєво вплинути на гідрологічний режим, стверджує академік ЛАНУ (Лісівнича академія наук України) Василь Парпан.
Крім того, майже половина лісів Карпат віднесена до природозаповідних, захисних і рекреаційних лісів, через те там не проводяться рубки головного користування.
Визначальне значення для формування паводків має стрімкість схилів, стан ґрунтового покриву, ступінь його зволоження перед зливонебезпечним періодом і сезон року.
Основними причинами історичних паводків останніх років була надмірна кількість опадів і накладання піків паводків, які підсилювались антропогенними факторами.
Кримські гори - гори на Пд. Кримського півострова, в Кримській обл на 180 км з Пд. Зх. на Пн. Сх., від мису Фіолент поблизу м. Севастополя до мису Іллі біля м. Феодосії Шир. до 50 км.
Кримські гори складаються з трьох майже паралельних пасом з крутими пд. і пологими пн. схилами. Пасма розділені поздовжніми ерозійними зниженнями. Найвищим е Головне пасмо Кримських гір. Воно починається на Захід Балаклавськими висотами (316 м), найвищої вис. досягає в центр, частині (1545 м, г. Роман-Кош) і закінчується на Сході Феодосійськими висотами (310 м). У західних і центральних частинах Головне пасмо становить майже суцільний масив, що складається з опалових гір, вирівняні безлісі вершини їх називають Яйлами.
Далі на Схід воно розчленоване глибокими ущелинами й долинами на окремі масиви (Чатир-Даг, Демерджі-яйла, Карабі-яйла) та хребти. У вапняках, з яких складаються яйливські масиви, широкого розвитку набули карстові форми рельєфу: на поверхні - воронки, карри, провальні улоговини та ін., в глибині - колодязі, шахти, печери. Найдовшою серед 800 карстових порожнин К. г. є Червона печера (13,1 км), найглибшою - Солдатська печера (500 м).
Головне пасмо має кілька перевалів: Ангорський прохід (752 м), Байдарські ворота (527 м) та ін. Пд. схил пасма утворює смугу Південного берега Криму, для рельєфу якого характерні гірські амфітеатри, зсуви, нагромадження скель (хаоси), подекуди - виходи вулканічних порід - лаколіти (Аюдаг, г. Кастель та ін.), давньовулканічні масиви (Карадаг). З Півночі Головне пасмо оточене смугою передгір'я, що складається з двох куест - Внутрішнього пасма Кримських гір (вис. до 738 м, г. Кубалач) та Зовнішнього пасма Кримських гір (вис. до 344 м).
У геологічному відношенні Кримські гори являють собою великий антиклінорій, що є частиною Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. Ядро його складається з дуже дислокованих і метаморфізованих осадочних порід мезозою - глинистих сланців, пісковиків, конгломератів І вапняків, у будові пн. крила антиклінорія беруть участь мезозойські й кайнозойські відклади - глини, мергелі, вапняки (див. Кримська складчаста система).
Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливим літом на Пд. березі Криму (пересічна температура січня - (-1, +4° липня +24°) до прохолодного, вологого, з сильними вітрами на яйлах. Річки короткі, з нерівномірним стоком; значні запаси підземних, в основному карстових вод. У передгір'ях переважають карбонатні чорноземи й дерново-карбонатні ґрунти, на схилах Головного пасма - гірсько; лісові бурі й гірські коричневі ґрунти, на яйлах - гірсько-лучні чорноземоподібні та гірські чорноземи.
Схили Головного пасма вкриті дубовими, буковими і сосновими лісами, на яйлах - лучно-степова рослинність, у передгір'ях - лісостепова. На Пд. березі поширені ксерофітні ліси та чагарники (дуб пухнатий, сосна кримська, ялівець високий, кавове дерево та ш.); місцями - вічнозелена рослинність.
Поширені паркові насадження з кипариса, кедра, магнолії, платана та ін. Всього лісами в Кримських горах вкрито 336 тис. га, в них нараховується понад 2200 видів рослин, близько 10% з них - ендеміки (клен Стевена, глід Пояркової та ін.). Для вивчення й охорони природи в Кримських горах створено Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник та Мис Мартьян, а також Кримське заповідно-мисливське господарство, 6агато природних об'єктів оголошено заказниками, пам'ятниками природи. Кримські гори - важливий район туризму, Пд. берег Криму - курортний район всесоюзного значення.