22. У якому рядку наведено перелік імен, понять і цитат, що відповідає послідовності назв: «Фарбований Лис»
«Хуха-Моховинка» — «Цар Плаксій та Лоскотон» — «Са-
док вишневий коло хати...»?
А «Маленька, гарна, пухка, схожа на жовто-фіолетову
квіточку» — «Там цвіте краса-країна ІЗ дивним ім'ям
Сльозолий» — «засудження нечесного життя»
«милується матір'ю, дочкою, яку ще треба "научати"»;
Б«дивний і страшний звір, синій-синій» В. Коро-
лів-Старий — «злий, плаксивий, жорстокий, владний,
хитрий» — «Хрущі над вишнями гудуть»;
в І. Франко — В. Симоненко «три зустрічі з лихим
дідом» — Т. Шевченко;
Г«мавпа Фрузя» — «Лютий посіпака, ...Капітан Мака-
ка» — «вони роблять добро з повинності» — «пейзаж-
на лірика»;
Д «звір Остромис» — «І носив з собою сміх / В розма-
льованій торбині» — «боровинка, бо народилась вона
восени у бору» — «Сім'я вечеря коло хати».
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm