223. прочитайте вірш. визначте тему та основну думку. випишіть з тексту дієслова. визначте вид, особу, час. підкресліть у виділеному (останньому) реченні члени речення. ти знаєш, у нашому домі, в старому буфеті, давно живе мій добрий знайомий – старенький буфетний гном. він знав ще дідуся хлоп’ям, а маму – малим дівчатком, гукав пустунам: «ай-яй! », слухняним давав шоколадки. замкнувши буфет на гачок, золотить на свята сервізи. багріє його ковпачок за склом серед вазочок різних. він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці. так довго і солодко спить в старій музикальній скриньці. навчився він чемних манер в одної маркізи з фарфору. сказала маркіза: – тепер дружити із вами не сором. ви просто – франтом, хоча втягніть у петлицю троянду до мене на чай разом з цвіркуном-музикантом; століття, і друге, і третє, – прислухайся! – чуєш? – завжди клопочеться гном у буфеті, 296 бормоче, зітха, шарудить. і тупа, і плямка в куточку, і дзвонить в буфетні шибки. і в довгі засніжені ночі нашіптує дітям казки
недарма говорять, що природа – наша мати. вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? світ природи багатий і різноманітний. чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! а найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.
зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через інтернет або телебачення. але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. і на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.
але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею є їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.
дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. у цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на землі.