235. визначте види підрядних речень, поясніть уживання розділових знаків. побудуйте схеми речень.
]. цілую руки, що крутили жорна у переддень космічної доби (в. симоненко). 2. ми підем, де трави похилі, де сонця ясна далина (а. малишко). 3. той, хто зерно в плодючу землю сіс, пшениню косить, садить дерева, той на плечі планету підійма й несе в майбутнє, сповнене надії (в. сосюро).4. там, де ятрань круто в’ється, з-під берега б’є вода (т шевченко). 5. така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори (77. костенко). 6. ще в днтинстаі я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси, де дуби мовчали величаво у краплинках ранньої роси (в. симоненко). 7. вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (77. українка). 8. по скляному поверху ставка, з глибини якого визирало темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою тумви (а/. коцюбинський). 9. я так люблю мою україну убогу, що проклену самого бога… (т шевченко). 10. коли крізь розпач випливуть надії і загудуть на вітрі степовім, я тоді таоїм ім’ям радію і сумую іменем твоїм (в. симоненко).
Числівник – це частина мови, що означає кількість предметів (один, два) або їх порядок при лічбі (сьомий, десятий).
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на два розряди: кількісні й порядкові.
Кількісними є числівники, що означають абстрактно – математичне число або кількість предметів і відповідають на питання скільки? : два, три, десять, тридцять чотири, п’ятеро, одна друга тощо.
Кількісні числівники поділяються на кілька груп: власне кількісні, кількісно-дробові, кількісно-збірні та неозначено кількісні.
Власне кількісні числівники називають точно окреслену кількість у цілих одиницях: п’ять гектарів, двадцять зошитів, двісті п’ятдесят днів.
Кількісно-збірні (або просто збірні) позначають певну кількість як неподільну, нечленовану сукупність предметів. До збірних належать числівники від двоє до двадцятеро і тридцятеро, а також обидва, обоє, обидві.
Збірні числівники обмежено сполучаються з іншими словами, зокрема вони вживаються з:
* множинними іменниками: четверо воріт, п’ятеро саней, двоє ножиць;
* іменниками чоловічого і спільного роду на позначення істот: троє друзів, тридцятеро козаків, двоє пасажирів, п’ятеро сиріт.
* іменниками середнього роду – назвами неістот: двоє дверей, четверо вікон;
* іменниками середнього роду – назвами малих за віком істот: четверо лошат, цуценят, качат.
Кількісно-дробові (чи просто дробові) числівники називають точно фіксовану кількість частин від цілою: три п’ятих, дві третіх. Кожен дробовий числівник складається із кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового (у знаменнику). Дробові числівники можуть поєднуватися із власне кількісними, що позначають число цілих одиниць: одна ціла три п’ятих, шість цілих одна третя. До дробових зараховують також числівник півтора, півтори, півтораста.
Неозначено-кількісні числівники вказують на невизначену, нефіксовану кількість: багато (небагато), мало (немало), чимало, кілька, декілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот, стільки, скільки.
Неозначені числівники мало, чимало, багато співзвучні із прислівниками, а числівники стільки, скільки – із займенниками. їх належність до тієї чи іншої частини мови визначається на основі контексту: Я багато читаю (прислівник); Багато прилетіло птахів (числівник).
Порядкові числівники означають порядок предметів під час підрахунку і відповідають на питання котрий? : восьмий, шістдесят сьомий, дві тисячі шостий.
Поєднуючись з іменниками, порядкові числівники узгоджуються з ними у роді, числі й відмінку.
Порядкові числівники
Порядкові числівники утворюються без суфіксів від основ відповідних кількісних числівників за до прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Тільки порядкові числівники перший, -а, -е і другий, -а, -е мають інші основи, ніж відповідні їм кількісні числівники один, два.
Порядкові числівники від п’ятого по дев’яностий (за винятком числівника сороковий) утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.
Порядкові числівники, як і прикметники, пов’язуються з означальними іменниками і завжди узгоджуються з ними в роді, числі й відмінку.
Відмінюються порядкові числівники, як прикметники твердої групи, крім порядкового числівника третій, -я, -є, який відмінюється, як прикметник м’якої групи.
Мабуть, навряд чи знайдеш людину, яка не любить ходити в гості. Ходити в гості, гостювати можна по-різному. Одну людину господарі будуть раді бачити ще і ще, будуть за в гості часто, а іншу не захочуть більше за до себе ніколи. Бути ідеальним гостем дуже важливо, але для цього треба знати і пам’ятати правила хорошого тону. Як же поводитися в гостях, щоб запросили ще раз?
Якщо вас запросили в гості, то постарайтеся дати господарям точну відповідь, приїдете ви чи не зможете. Люди планують і розраховують на певну кількість гостей, в тому числі і на вас. Якщо ви бажаєте в гості взяти ще когось, то обов’язково запитайте у господарів чи зручно це і чи не завдасть їм зайвого клопоту стороння людина. Намагайтеся в гості приїжджати точно в обумовлений час. Ні в якому разі не раніше, але і спізнюватися більш ніж на 30 хвилин також не варто. Якщо вас затримують непередбачені обставини, то необхідно обов’язково подзвонити і попередити про це господарів. У гості завжди прийнято ходити з подарунками, це подяка за гостинність. Дарувати можна квіти, цукерки, пляшку шампанського або вина. У компанії потрібно спілкуватися, а не сидіти самотньо в сторонці. Розмовляйте, знайомтеся з людьми, беріть участь у всіх іграх і забавах, веселіться. Але, при цьому не захоплюйтеся алкогольними напоями. Наслідки зайво випитого можуть бути дуже неприємними. В гостях нічого і нікого не критикуйте і не засуджуйте. Що стосується до то можна до господині прибрати тарілки з-під холодних страв, і поставити посуд для гарячого або десерту. Також не засиджуйтеся в гостях до такого стану, щоб господарі почали мріяти про те, коли ж нарешті за вами закриються двері. Після вечірки не забудьте подякувати господарям за вечір. Це стосується гостей, які гостюють один вечір.