25 напишите пересказ якось на вулиці ватсон ненароком штовхнув літнього чоловіка та вибив у нього з рук кілька книжок. він перепросив за свою незграбність. та, очевидно, книжки, які швиденько підняв ватсон, були в очах їхнього власника неабиякою цінністю. пробурмотівши щось зневажливе, старий відвернувся. за мить його згорблена спина зникла серед натовпу. того ж вечора старий дивак завітав до ватсона додому. під пахвою він тримав з півдюжини своїх дорогоцінних книжок. чудним хрипким голосом стариган запропонував задешево купити їх у нього. адже на другій полиці ватсонової шафи не вистачає п’яти томів… здивований ватсон озирнувся на книжкову шафу. коли він знову повернувся до старого, перед ним стояв… шерлок холмс. уперше в житті доктор ватсон зомлів. коли він опритомнів, холмс із склянкою в руці стояв перед ним. щойно знята сива перука разом зі старими книгами лежала на письмовому столі. на славетному детективові був пошарпаний старий сюртук. його худорляве обличчя з орлиним носом вражало мертвотною блідістю. проте погляд став ще проникливішим, ніж колись. очі блищали. холмс мовчки сів у глибоке крісло. доктор ватсон захоплено роздивлявся свого товариша. холмс живий! йому пощастило врятуватися! мабуть, нелегко велося йому останнім часом. (за а. конан-дойлем.) (182 сл.)
Я вважаю, що цим висловом Г. Сковорода намагався довести до людей, що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.