25 . синтаксичний розбір речення. свій перший твір микола лисенко написав на слова шевченкового "заповіту", пізніше ним було створено майже дев'ясносто пісень, романсів і хорів на слова тараса шевченка, з яких найвідоміші "мені однаково", "нащо мені чорні брови"

Сума чисел дорівнює Шестистам сорока восьми мільйонам п'ятистам шестидесяти трьом тисячам ста тридцяти восьми.

Від восьмиста дев'яносто одного мільйона шістсот семидесяти двох тисяч шестидесяти п'ятидесяти сорока відняти вісімдесят сім.

Скласти двадцять чотори із сорока тридцяти восьми мільйонів двохстот сімдесяти одної тисячі семиста шістдесяти дев'яти.

Від триста дев'яносто п'яти відняти шістнадцять.

До семиста шістдесяти пяти додати одинадцять.

До трьох тисяч шестиста двадцяти одного додати дев'ятсот дев'яносто дев'ять.

До семиста вісімдесяти п'яти додати тридцять один.

Від чотирьохсот сорока семи відняти п'ятдесят чотири.

Объяснение:

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".