Когда уходишь из дома нужно выключать все электроприборы из розеток. Детям нельзя играть с приборами и спичками, включать электроприборы самостоятельно без взрослых нельзя.
Также в лесу нельзя разжигать костер, а если разожгли- необходимо потушить его, чтоб не начался пожар.
Волкова Даша. 2 а класс.
ПОДОСПЕЛА ВО ВРЕМЯ.
Рассказ
Дети остались одни дома. Они были очень любопытные. Нашли спички и стали ими играть. Ребята не думали, что это опасно. И вдруг вспыхнул ковер.
Дети стали тушить, но у них не получилось. Хорошо, что рядом были соседи. Они услышали крик детей. Пришли детям на вызвали пожарных. Хорошо, что все закончилось хорошо!
Попков Максим, 2 а класс.
^ ПОЖАР В ЛЕСУ
Рассказ
Однажды несколько детей пошли в лес. Они зашли в лес и зажгли костер. Стали играть в прятки, когда стемнело, отправились по домам.
Когда они были дома, вспомнили, что не потушили костер. Ребята попросили взрослых. Когда те пришли на место, то там уже бушевал пожар. Пришлось вызывать на пожарных. Детям было стыдно за свое поведение, и они больше никогда не играли со спичками.
Для людини природно цінувати життя, боятися смерті та болю. Тому самопожертва, тобто коли людина свідомо віддає своє власне життя заради когось іншого - це, безумовно, подвиг, на який здатна не кожна людина. Тому мені здається, що було б краще, якби людям взагалі ніколи не треба було б жертвувати собою. Самопожертви, на мій погляд, вимагають по-справжньому екстремальні умови: люди найчастіше жертвують собою заради інших під час війни, терактів, катастроф, тощо.
Одного разу я прочитав цікаву історію, що може служити дуже яскравим прикладом здатності людини до самопожертви. Цю історію записав лікар "Швидкої до ", тобто людина, яка багато чого у житті бачила, але навіть цей лікар був дуже вражений.
До лікарні привезли маленьку дівчинку, якій було потрібно перелити кров, і негайно, але крові потрібної групи не було. Кров тата та мами дівчинки не підходила, але був ще й маленький братик років шести, у якого була кров саме потрібної групи. Хлопчику сказали, що для того, щоб його сестричка вижила, їй треба віддати кров. Хлопчик погодився, сказав батькам, що він їх дуже любить, та й зайшов до кабінета. Після переливання дівчинці стало краще, а хлопчик підійшов до лікаря і спитав: "А коли я помру?". І тут лікар зрозумів, що малий був впевнений, що помре після того, як віддасть свою кров сестричці. Він вважав саме так - але все одно пішов на це. Таким чином, звичайний хлопчик виявив справжню здатність до самопожертви.
Когда уходишь из дома нужно выключать все электроприборы из розеток. Детям нельзя играть с приборами и спичками, включать электроприборы самостоятельно без взрослых нельзя.
Также в лесу нельзя разжигать костер, а если разожгли- необходимо потушить его, чтоб не начался пожар.
Волкова Даша. 2 а класс.
ПОДОСПЕЛА ВО ВРЕМЯ.
Рассказ
Дети остались одни дома. Они были очень любопытные. Нашли спички и стали ими играть. Ребята не думали, что это опасно. И вдруг вспыхнул ковер.
Дети стали тушить, но у них не получилось. Хорошо, что рядом были соседи. Они услышали крик детей. Пришли детям на вызвали пожарных. Хорошо, что все закончилось хорошо!
Попков Максим, 2 а класс.
^ ПОЖАР В ЛЕСУ
Рассказ
Однажды несколько детей пошли в лес. Они зашли в лес и зажгли костер. Стали играть в прятки, когда стемнело, отправились по домам.
Когда они были дома, вспомнили, что не потушили костер. Ребята попросили взрослых. Когда те пришли на место, то там уже бушевал пожар. Пришлось вызывать на пожарных. Детям было стыдно за свое поведение, и они больше никогда не играли со спичками.
Шестакова Вика, 2 а класс.
ПОЖАРНЫЙ
Ночь, тишина, люди спят.
Лишь не дремлет пожарная часть.
В дождь и снег, в любую погоду
Пожарный человека любого.
Если дома случится пожар
Он первый пойдет в огонь.
Российский пожарный,
Потому что ты главный и важный.
Подвинская Вика, 2 а класс.
Для людини природно цінувати життя, боятися смерті та болю. Тому самопожертва, тобто коли людина свідомо віддає своє власне життя заради когось іншого - це, безумовно, подвиг, на який здатна не кожна людина. Тому мені здається, що було б краще, якби людям взагалі ніколи не треба було б жертвувати собою. Самопожертви, на мій погляд, вимагають по-справжньому екстремальні умови: люди найчастіше жертвують собою заради інших під час війни, терактів, катастроф, тощо.
Одного разу я прочитав цікаву історію, що може служити дуже яскравим прикладом здатності людини до самопожертви. Цю історію записав лікар "Швидкої до ", тобто людина, яка багато чого у житті бачила, але навіть цей лікар був дуже вражений.
До лікарні привезли маленьку дівчинку, якій було потрібно перелити кров, і негайно, але крові потрібної групи не було. Кров тата та мами дівчинки не підходила, але був ще й маленький братик років шести, у якого була кров саме потрібної групи. Хлопчику сказали, що для того, щоб його сестричка вижила, їй треба віддати кров. Хлопчик погодився, сказав батькам, що він їх дуже любить, та й зайшов до кабінета. Після переливання дівчинці стало краще, а хлопчик підійшов до лікаря і спитав: "А коли я помру?". І тут лікар зрозумів, що малий був впевнений, що помре після того, як віддасть свою кров сестричці. Він вважав саме так - але все одно пішов на це. Таким чином, звичайний хлопчик виявив справжню здатність до самопожертви.