270. Прочитайте Визначте тип присудка. Аргументовано доведе вибір. Користуйтесь алгоритмом.
1. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночува
диво-наречені. 2. Буду, мамо горда і вродлива, а тебе диву
тися повік (В. Симоненко). 3. Буду я навчатись мови за
У трави-веснянки, у гори крутої (А. Малишко). 4. Душа у
бе має бути крицею (A Kpom). 5. Еней був парубок моторни
(І. Котляревський). 6. А дівчина в неї була як квітка (Марк
Вовчок). 7. Він рипар був високої мети, він ворог був лукавства
і облуди (М. Рильський). 8. Вечір був. І цвіли під вікнами ман
ви (Л. Костенко).
106
Замок Любарта давно став неофіційним символом Луцька. Його образ постійно і активно використовується в найширшому колі життя: від магнітиків з написом «Луцьк» до емблем організацій чи етикеток товарів.
Ніде правди діти, в Луцьку є такі, хто ні разу не був всередині замку. А той, хто бував, приходив туди хіба «за компанію», «бахнути медовухи», послухати концерт чи подивитися лицарські бої.
Замок для лучан (та й для багатьох гостей) буденний, звичний, навіть нудний. Не більше ніж антураж. А що, якщо ви ще не все бачили? Не кругом побували? Не все знаєте?..
Объяснение:
Только ето не. очень плану, найди в етом тексте то что относится к плану
ЩИ́РІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. щи́рий. Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість — все це надзвичайно вражало дівчину (Гр., II, 1963, 28); Чуло материнське серце, що сталась якась зміна в синові, не було в нього попередньої щирості, запальності (Збан., Таємниця.., 1971, 49); — А тобі чого тут треба?.. — Працювати,— сказав він коротко і знову усміхнувся з такою чарівною щирістю, що бригадир-механік пом’якшав (Багмут, Опов., 1959, 95); Відчувши щирість наших розмов з ним, дід Галаверда шанобливо підступив до нас (Ле, Опов. та нариси, 1950, 30); Пройшли літа, а ти не розгубила Ні серця жар, ні щирість почуття (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 137); Художня сила, оригінальність і новаторство Сосюри виявляється в простоті, правдивості, щирості тону, внутрішній схвильованості (Рад. літ-во, 4, 1963, 46); // Щире ставлення, стосунки між ким-небудь. — Не гадайте [пане адвокат], що мужик вірить у вашу щирість до нього (Март., Тв., 1954, 208); [Орест:] При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Л. Укр., II, 1951, 28).
◊ По щи́рості: а) (у сполуч. з дієсл. балакати, розмовляти, сказати і т. ін.) відверто, не приховуючи нічого. — От компанію твоїх молодих товаришок я люблю. Ці мені приємні! Зійдуться до тебе, любенько й по щирості балакають, читають сучасні книжки, говорять про сучасні ідеї (Н.-Лев., VI, 1966, 21); Старий возний Згарський був одинока жива душа, з якою Калинович міг іноді побалакати спокійно, по щирості (Фр., VI, 1951, 332); За працею, за громадською роботою Павло майже ніколи не розмовляв з батьком по щирості (Кир., Вибр., 1960, 326); б) (у сполуч. з дієсл. давати, дарувати, наділяти і т. ін.) не шкодуючи, щєдро. Він.. дістав цукерки в блискучих обгортках й по щирості обділив Франку, Кулину, Ясю — всіх дівчат (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81); — Смачний тютюнець? — питав Орлик, по щирості насипаючи тютюну в жменю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 163); По щи́рості сказа́вши див. сказа́ти.
Объяснение: