Відповідь:Майбутнє нашої держави – це наше з вами майбутнє, тому не треба відноситись к цьому халатно і не замислюватись над цим. В нашому житті сьогодні багато недоліків. Треба щось робити з ними, а не бути просто гачем. Потрібно засуджувати їх, але, звичайно, цього замало. Кожен з нас повинен усвідомлювати свою значущість для країни, не бути байдужим. Можливо треба йти на майдан, як зараз роблять багато людей, і відстоювати свою точку зору, або організовувати страйки та писати в пресу, якщо нас щось не задовольняє, впевнена, це змусить верхи нашої країни звернути увагу на наші прохання: підняти зарплату, покращити умови життя . На мою думку, окрема людина зобов’язана прожити щасливе гідне життя. Бо, щоб, коли вона згадала все, їй було не соромно. Людина, як найрозумніше створіння зобов’язана дарувати все своє душевне тепло, незгасний вогник свого серця служінню людям. Тих, хто хоче тільки спокійного життя для себе, важко зрозуміти. Кожен з нас має бути духовно сильним і морально чистим, творити добро в країні, нехай воно буде навіть маленьким. Все починається з того, що треба запропонувати місце інваліду та старому в транспорті, припинити підлість, до в біді – роблячи ці маленькі вчинки ти вже зробиш користь людині., а значить і країні в цілому. Не можна відноситись байдуже до того, що відбувається навколо тебе. Треба робити все, щоб бути чесною, гідною людиною. Обов’язково треба шанувати батьків, вчителів і людей похилого віку, намагатись до друзям, добре поводитися з народами, які живуть в Україні. Для того, щоб Україна піднімалась, потрібно піклуватися про її зміцнення, любити і оберігати її незрівнянну природу. Можна посадити дерева та квіти, щоб природа країни була багатшою, можна очистити джерельце, щоб вода була чистіше. Будьмо корисними Україні, починаючи з малого, розвивай свої здібності і таланти, добре вчись, працюй так, ніби ти віддаєш частку свого хисту улюбленій справі. Необхідно вірити в світле майбутнє України. Адже ми – частка її майбутнього! Треба вірити в краще!
На будущее, сочинение за никто вам писать не будет.
У всіх літописах є і дуже стислі записи, і докладні, в яких ширше розповідається про принципові суспільні події, обставини, характеризуються історичні особистості, наводяться їх висловлювання. Такі розповіді написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам'яткою. Не тільки історії, а й художньої літератури. Замовити таку книгу могла тільки спроможна людина. Однак у багатьох монастирях, при княжих дворах і церквах були вже багаті бібліотеки.
Пояснення:
У всіх літописах є і дуже стислі записи, і докладні, в яких ширше розповідається про принципові суспільні події, обставини, характеризуються історичні особистості, наводяться їх висловлювання. Такі розповіді написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам'яткою. Не тільки історії, а й художньої літератури. Замовити таку книгу могла тільки спроможна людина. Однак у багатьох монастирях, при княжих дворах і церквах були вже багаті бібліотеки.