277 I. Спишіть прислівники, знімаючи риску. Поясніть написання. 1. Високо/превисоко, від/учора, часто/густо, що/весни, на/швидку, з/рід-
ка, в/четверо, в/нічию, з/надвору, десь/то, пліч/o/пліч, де/не/де, видимо/
невидимо, хтозна/коли, з/вечора, по/нашому, по/ін-
шому, з діда/прадіда, де/коли, що/миті, по/козаць-
видимо-невидимо
кому, аби/коли, врешті/решт, більш/менш, без кін-
зроду-віку
ця/краю, з давніх/давен.
2. На/скрізь, за/видна, зроду/віку, з/вечора, з/на/двору, в/до/світа, по-
всяк/час, по/новому, геть/чисто, по/своему, у/четверо, на/багато, на/весні,
рано/вранці, з/ранку, на/верх, у/середині, на/четверо, по/дитячому.
ди. Поясніть лексичне значення виділених слів. Складіть і запишіть з ними по одному ре-
ченню.
На новий рік мені приснився сон, в цьому сні я бачила принца я білому коні який, приїхав ради мене з далекого края, щоб признатися мені у коханні. Я дуже здивувалася тому, що цей гарний принц, приїхав ради мене з далека, він подарував мені серце, яке зробив своїми руками, та запитав у меня ти приймаєшь це серце, я запитала, а воно кому належить, він відповів - це моє серце. Я прийняла, його серце, та він запропонував мені поїхати з ним, у Великий Устюг, там де живе справжній Дід Мороз, мені стало цікаво та я поїхала с цим гарним, чудовим принцем. Потім ми вже приїхали у Великий Устюг, та Новий рік відпразнували зі справжнім Дідом Морозом. Цій принцем мені дуже сподобався, та він запропонував мені залаишитися з ним на усе життя, та я згодилася.
- Привіт, Іванко. Як справи? Ти чогось виглядаєш сумною.
- Привіт, Даринко. Все добре, проте через фільм, який торкався важливих проблем, я трошки посумнішала.
- А яких саме проблем торкався той фільм, що ти така розгублена?
- В фільмі розповідалось про мовне питання українців. І я задумалась, чого ж люди так рідко спілкуються українською, соромляться своєї співочої та гарної мови, вважають, що російська - ознака інтелігентності.
- Я погоджуюсь з тобою. Мовне питання - дуже болюче питання для всієї української нації. Проте, я вважаю, що все ж можна було б змінити те, що відбувається.
- І як же? Не змусиш же ти людей насильно спілкуватись українською?
- Звичайно, ні. Але на роботі, в державних установах, в магазинах та кафе, на телебаченні має обов'язково лунати українська, а не російська, як це відбувається зараз.
- Невже це б до Я вважаю, що так. Адже більшість чуло б всюди українську, сприймало її і запам'ятовувало. Пройшов би час, і люди б заговорили.
- Дякую тобі за розмову та за те, що породила в мені надію!
- Будемо сподіватись на краще!