3.Пояснювальний диктант
Списати, розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль прислівників.
Виділити орфограму «Дефіс у прислівниках».
1) Діло сяк(так) волочиться, та покинути не хочеться (Нар. творчість).
2) Тихо(мирно) спала зграя лебедина (Олександр Олесь).
3) Усяк розумний (по)своєму: один спершу, а другий потім (Нар. творчість).
4) Ось(ось) прийду до хатоньки моєї, де мати жде мене (Олександр Олесь).

5) Тихо(тихо) лопотить на деревах листя та гуде у траві джміль
(В.Нестайко).
6) Спів веселий давно(давно) помалу стих (Олександр Олесь).

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки.

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п’ять своїх поезій для публікації в альманасі «Ластівка» (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.

«У  консервативно-реакційних колах  «Кобзар» одразу ж викликав суперечки й зазнав нападок. Про одну з таких суперечок, - що відбулася 23 квітня 1840 року на вечорі в М.Маркевича, на якому був присутній і Шевченко, - в щоденнику Маркевича читаємо: «А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка, запевняв, що напрям його «Кобзаря» шкідливий і небезпечний. Мартос впадає у відчай». Цей переляк і відчай, очевидно, й спонукали Мартоса, не зупиняючись перед додатковими видатками на переверстку, вилучити з «Кобзаря» ряд уривків, публікація яких могла мати неприємні наслідки не тільки для автора (що й показав згодом розгляд «Кобзаря» в ІІІ відділі)», - писав відомий шевченкознавець Василь Бородін.

Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

«Багато праці коштувало мені умовити Шевченка», – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду».

Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.

Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.

Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.

У 1974 році видавництво "Дніпро" випустило факсимільне видання повного варіанту "Кобзаря" 1840 року, без купюр.

ответ:

вот:

объяснение:

всі чотири пори року по своєму унікальні, у кожного з них є свої особливі риси, які з кожним роком дивують своїми красивими явищами. у кожної людини є своє улюблена пора року. комусь подобається весна, кому-то літо, а кому-то осінь або зима. все залежить від смаку і переваги. почнемо з весни.

весна - це прекрасна пора року, який включає в себе березень, квітень і травень місяці. з її приходом відроджується природа і починається нове життя. поступово тане сніг і мороз, відчувається свіжий подих. на блакитному небі світить сонечко, зігріваючи своїми променями. вранці прокидаєшся від співу птахів, які намагаються розповісти матінці-природі про прихід довгоочікуваної весни. між деревами з'являються перші маленькі проліски, які з завзяттям пробиваються крізь товстий торішній сніг.

літо - чудова, яскраве і різнобарвне час, що складається з червня, липня і серпня місяців. влітку дні стають довшими, а ніч коротше. природа ставати зеленной, в блакитному небі сяє сліпуче сонце, птахи не перестають співати з своїми дзвінкими голосами. а під вечір спів птахів змінюється на хор цвіркунів, який не припиняється до самого ранку.

осінь дивовижний час року, що включає в себе вересень, жовтень і листопад. у цю пору року природа готуватися до холодної зими, фарбуючи себе особливими, незвичайними фарбами. листя дерев з зеленого перетворюються в жовтий, але найпрекрасніше в цей час, це що збирається стиглий урожай, який радує нас своєю різноманітністю смаків. адже не дарма осінь прозвали золотим часом року.

зима є спокійним і тихим порою року. складається з грудня, січня і лютого. взимку природа вкривається білим снігом і засинає, поки не розбудять перші вісники весни. настають холоди і сильні морози, які зачаровують своєю красою. особливо вранці все блищить, как-будто з неба посипалися алмази і діаманти, а вікна розмальовується химерними візерунками. також в цей час святкується саме довгоочікуване свято року - це новий рік, з настанням якого люди починають нове життя.