3. Позначте складнопідрядне з’ясувальне речення . А) Земле ,засійте зерном золотистим ,щоб колосилася нива зелена.(В.Грінчак)
Б) Потрібно жить ,щоб небо голубе тобі світилося в будь-яку негоду. (П.Осадчук)
В) Вона вже знала , яка доля чигала на її дитину. (М.Коцюбинський)
Г) І дві стежки ,що мережки на холодний клали льод , раптом радісно злилися у єдиний , дружній слід. (М.Рильський).
4.Установіть відповідність між складносурядними реченнями і смисловими зв’язками , що виражають частини їх.
Смислові зв’язки
Речення

1.Одночасність
А) Сонце вже зайшло , і на заході зарожевіло небо

2.Послідовність
Б) Зразки найдавнішої вишивки в музеях Європи датують V століттям нашої ери , а пам’ятки української вишивки ,на жаль, збереглися лише за кілька останніх століть (Т. Островська)

3. Протиставлення (зіставлення)
В) У степу то вигукувала степова нічна птиця , то крюкав журавель, то передражнювалася перепілка з дергачем.( з тв.А.Чайковського)

4.Чергування явищ
Г) Сонце хилилося до заходу та його яскраве проміння разило очі.

5.Тире ставить у складносурядному реченні (розділові знаки вилучено)
А)Час мій настане і знову я устану на радість на славу новую. (Дніпрова Чайка)
Б) Іду а бджоли сонячно гудуть(В.Грабовський)
В)Перегукнулися квартали кленовим голосом сухим і перші краплі лунко лунко впали на асфальтовані шляхи…(М. Чернявський)
Г)Скресли ріки і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя (Р. Іванченко)
Прочитати текст і виконати завдання 6-9
1.Вулиця наша насправдi вузенька, ще й покарлючена.
2.Весною, коли на її колiї й зеленi морiжки падає вечiр, вона стає схожою то на рiчку, то на довжелезний мiст. 3.Тут з-за хворостяних тинiв привiтно здоровкаються з людьми веснянкуватi вишняки, а в них то сумують, то веселiють бiленькi й блакитнавi хати. 4.Нашi вуличани, окрiм хлiборобства, ще мають i ремество в руках: столярство, шевство, стельмахiвство, бондарство i мiрошництво.
5. Серед майстрового люду найбiльшої слави зажив мiй дiд Дем'ян якого , знав увесь повiт. Чого тiльки не вмiв мiй дiдусь! ..
6. Залiзо й дерево аж спiвали в дiда, поки сила не повиходила з його рук. 7.Мiг чоловiк нехитрим iнструментом вирiзати i просту людину, i святого. 8.Сусiди не раз, смiючись, згадували, як на замовлення вiн робив нашому пановi фiгури апостолiв Петра й Павла. 9. Вони виходили з дерева не пiсними святенниками, а могутнiми молодоокими бороданями, яким приємно було тримати в руках i книгу, i ключi вiд раю.(М. Стельмах)

6.Випишіть номери складнопідрядних означальних речень
7. Складносурядним є речення
8. Пунктуаційна помилка допущена в реченні.
9.Складнопідрядним з’ясувальним є речення .
10. Установити відповідність між складнопідрядними реченнями з підрядними обставинними й типами їх.
Типи підрядних частин
Складнопідрядні речення

1 Часу.
А) Олександр Аврамчук прекрасно писав, бо знав слово й любив його (Г. Кримчук).

2 Умови.
Б) Приїхав Павло, як жито квітувало.

3 Причини.
В) Коли дівчина глянула на мене, то аж тепло стало отого погляду (З тв. О. Аврамчука).

4 Допусту.
Г) Лише інколи щось хрускало під черевиками, наче сухі гілочки ламалися (Г. Кримчук).

Д) Хоч би де працювали ми потім, постійно підтримували дружні взаємини з нашим Сашком (В. Шевченко).

11. Установіть відповідність між односкладними простими реченнями і їх типами.
Тип односкладного речення
Речення

1 узагальнено-особове

А) Ми їхали тепер від села до села. (Ю. Смолич)

2 неозначено-особове

Б) Сьогодні пишуть диктант. (М. Стельмах)

3 безособове

В) Треба бути щедрим і вимогливим до себе (О. Довженко)

4 означено-особове

Г) Бережіть час — його за гроші не купиш. (Нар. творч)

Д) Поговоримо думами тихо (Леся Українка)

12. Речення з прямою мовою записано
А) Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.
Б ) Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.
В) А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.
Г) Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?
13. В якому рядку допущено пунктуаційні помилки в оформленні прямої мови
А) „Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі та й додав , – тут, мабуть,
сильніший дощ пройшов...”
Б) Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: „Ще хтось
молоти під’їхав. І ночі не доспав.”
В) „А ви спробуйте заспівати колискової,” – зірвалося в мене, та господиня знизала
плечима, мовляв: „Не знаю і не вмію...”
Г) „Михайле, ти ще не в хаті?! – гримнув з катраги дід. – Гляди: перепаде нам обом
за лебедів!”
Д) „Не чуєш, як літо пішло нашим народом?” – дивується мати.
14. Перепишіть речення , розставте розділові знаки , підкресліть граматичні основи , накресліть схему
Наші предки вміли вибирати місця для поселень і те що комонники Житомира обрали собі місцем осілля саме ці горби нікого не здивує повз такі місця байдуже не проходять (В.Шевчук

українська музика була невід’ємною складовою побутово-реалістичного й романтичного театру, доповнювала його психо­логічну дію, чіткіше окреслювала людські характери. тут багато важив неповторний чар української народної пісні. народна пісенна творчість пов’язана і з розвитком професій­ної української музики («катерина» м. аркаса, «підгоряни» м. вербицького, «осада дубна» п. сокальського та і стає осно­вою фортепіанної музики та камерних вокальних творів п.со-кальського, с. воробкевича, м. лисенка. композитори охоче писали музику для хорів, використовуючи народний обрядовий мелос: щедрівки, купальські й весільні пісні тощо. це сприяло піднесенню української пісні на рівень високого професійного мистецтва. поміж усіх видів і жанрів музичного мистецтва найнеспри-ятливіші умови склалися для розвитку опери.д. антонович по­яснював це тим, що для опери були затісні рамки українського музично-драматичного театру; фахової підготовки актори не мали, відсутньою була національна оперна традиція і, головне, не було державного опікування українською культурою.одним із відомих композиторів xix ст. був с. гулак-арте-мовський — оперний співак, драматург, що навчався в київ­ській духовній семінарії. у 1839 р. м.глинка, о. даргомиж-ський та м. волконський влаштували концерт і на зібрані кошти відправили талановитого юнака до італії.дебют с. гулака-артемовського відбувся на сцені флорентійської опери. найважливіше досягнення с. гулака-артемовського — ство­рення за власним лібрето першої національної опери «запоро­жець за дунаєм» (1862 сюжет опери підказаний м. костома­ровим.майже 20 років царська цензура забороняла постановку опери. на українській сцені її вперше поставив 1884 р. м. кро-пивницький. у другій половині xix ст.виникає система української му­зичної освіти. відкрилися музичні училища в києві, одесі, хар­кові, львові. серед українських професійних композиторів вирізняється творчість п. ніщинського і п. сокальського. п. ніщинський за­кінчив афінський університет, де здобув ступінь магістра наук.в одесі організував хори і керував ними. вершиною його твор­чості вважається музична картина «вечорниці», написана для п’єси т. шевченка «назар стодоля». п. сокальський заснував 1864 р. в одесі товариство любителів музики.він створив близько 40 фортепіанних п’єс, 40 романсів, опери «мазепа», «майська ніч», «облога дубна». особливий внесок у розвиток національної музичної куль­тури зробив м. лисенко (1842–1912) — видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики й пе­дагог, засновник професійної школи. навчався в петербурзь­кій та лейпцігській консерваторіях. активно освоював у своїй музиці шевченкіану (понад 80 вокально-хорових творів різних жанрів). композитор збагатив майже всі жанри української музики. йому належать опери «різдвяна ніч», «утоплена», «наталка полтавка», «енеїда», дитячі «коза-дереза», «пан коцький», «зима і весна».м. лисенко — основоположник інструментальних жанрів в українській музиці, створив численні фортепіанні твори. з іме­нем лисенка пов’язаний розвиток національної музичної освіти.він організовував хори, недільну школу для хлопців-селян, ви­кладав у приватних музичних школах, 1904 р. відкрив у києві музично-драматичну школу. тут навчались українські компози­тори к. стеценко, л.ревуцький, о. кошиць. видатними творцями духовної музики на зламі xix–xx ст.були к. стеценко та м. леонтович. розвитку професійної музичної освіти сприяло відкриття кон­серваторій у києві, одесі, харкові. почали діяти одеський укра­їнський музично-драматичний театр, харківський театр опери та . значну роботу з розбудови музичної культури в західній укра­їні проводили композитори і.лаврівський, с. воробкевич, в. ма­тюк, а. вахнянин, о. нижанківський, д.сочинський, в. бар-вінський, с.людкевич. у львові 1903 р. заснована музична школа (з 1907 р.— ви­щий музичний інститут, з 1939 р.— державна консерваторія імені м.в. лисенка). у 30-х роках діяли 9 філій музичного ін­ституту — у бориславі, дрогобичі, стрию, тернополі, яворові та інших містах. давні традиції має музично-театральна культура львова. тут у 1842 р. відкрився приватний міський театр с. скарбека, один із найбільших у європі (нині в цьому приміщенні — театр іме­ні м.заньковецької). на його сцені дебютували вихованці львів­ської консерваторії с.крушельницька, м. менцинський, о. ми-шуга, ф. лопатинська, о. носалевич, виконавська майстерність яких набула світового визнання. у новій українській музиці одним з провідних діячів був в.барвінський. у період першої світової війни з’являються стрілецькі пісні.вони відображають ідеї національно-визвольного руху на за­хідноукраїнських землях. для січових стрільців писали пісні і. франко, о. маковей, д.макогон, б. лепкий, л. лепкий, р. купчинський. музику створювали композитори ф.колесса, в. барвінський, й шлях м.

ответ: доброго дня, колего. хочу у вас дещо запитати.

- вітаю вас, будь ласка, запитуйте, а я вам з радістю відповім. (складносурядне)

- скажіть, як вам вдається пекти такі чудові пиріжки і де ви цьому навчилися? (складносурядне)

- я радий, що вам подобається моя випічка, і я вам відкрию деякі секрети. (складносурядне). ніколи не засипайте борошно у молоко, а навпаки - наливайте молоко у борошно. (складносурядне).

- так просто?

- ні, не просто. давайте ми з вами зустрінемось пізніше, і я вам розкрию, ще деякі секрети. (складносурядне)

- домовились!

подробнее - на -

объяснение: