3. При звертанні потрібно поставити коми в реченні А Люби життя у боротьбі щоденній, в засмаглості його широких нив (Л. Забашта).
Б Ще будемо хлопці орать перелоги, слухати пісню ласкаву зерна (М. Стельмах).
В Свою правду в чужу макітру не наллєш (Ю. Мушкетик).
Г Бережи свою чашу терпіння для кращих часів (В. Чемерис).
4. Вставні слова є в реченні (розділові знаки пропущено)
А Навчи мене своєї пісні — радості своєї туги — вірності навчи (І. Гнатюк).
Б Як не було талану не буде й долі (З нар. творчості).
В Звичайно часом там і жарт бринить солоний і сміх що котиться аж за далекі гони (АГ. Рильський).
Г Ось воно його довгождане щастя (М. Стельмах).
5. У реченні «Ой, тумане, тумане, мій латаний талане! Чому мене не сховаєш отут серед лану?» (Т. Шевченко) звертання виражає
А радість
Б захоплення
В повагу
Г ненависть
Д докір
6. Вставне слово НЕ відокремлено в реченні
А Може, й ти, мій сонний люде, знайдеш сну кінець (Олександр Олесь).
Б На жаль, реальне життя знекровлює найчистіші мрії (М. Мельник).
В На його щастя розмову, проваджену до його приходу, як видно, не було закінчено, а цікава, мабуть, була (А. Головко).
Г А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й посадив біля телеграфного стовпа, на дорозі, де мав іти той бідолаха-бухгалтер (Остап Вишня).
Д Здавалось, пісні пахнуть, квіти співають, місяць дзвенить (Петро Панч).
7. Виділене слово НЕ є вставним у реченні (розділові знаки пропущено)
А Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Б Це знов-таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).
В І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
Г Вода за ніч відстоялась, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанаць- кий).
Д І ось нарешті вершина наша (О. Гончар).
8. Вставне речення є в рядку (розділові знаки пропущено)
А Іванов прощається з дружиною звичайно як і більшість з простих людей що йдуть на війну (О. Довженко).
Б П’янкий соковитий дух ішов від живої розпареної землі а високо над вигоном уже перелітали на північ ключами птиці дзвінкоголосі чуйні весняні (О. Гончар).
В Раз в темну ніч на бій дівчина вийшла тоді йшли всі жінки і чоловіки і навіть діти не сиділи дома (Леся Українка).
Г Усі прагнуть навчати інших а самі не хочуть учитися (Ф. Прокопович).
Д Весна настирливо з тобою говорила та їй далася нелегко та розмова (Леся Українка).

«» (от греч. oikos — дом, хозяйство, и nomos — правило, знание) буквально — знание о ведении дома, хозяйства, в современном языке имеет несколько значений: как хозяйство — система хозяйствования, включающая отрасли материального производства (промышленность, сельское хозяйство, транспорт и т. д.) и нематериальной сферы (образование, культура, здравоохранение и т. обеспечивающая общество материальными и нематериальными благами. как наука — это наука, которая исследует, как люди в условиях ограниченности ресурсов удовлетворяют постоянно растущие потребности. основные вопросы : что производить? как производить? для кого производить? основная проблема — удовлетворение неограниченных (постоянно растущих) потребностей людей за счет ограниченных ресурсов. потребность — это необходимость в чём-либо для поддержания и развития жизнедеятельности личности и общества в целом. потребности могут возникать и изменяться как под влиянием внутренних побудительных мотивов, так и под внешним воздействием. они становятся побудительным мотивом деятельности. средства, с которых удовлетворяются потребности, называются благами. блага — это средства, необходимые для удовлетворения потребностей людей и имеющиеся в распоряжении общества в ограниченном количестве. ключевыми понятиями производства являются понятия «товар» и «услуга». товар — продукт труда, произведённый для продажи на рынке. услуга — результат полезной деятельности предприятий (организаций) и отдельных лиц, направленный на удовлетворение определённых потребностей населения и общества. комплексное изучение деятельности человека порождает целостную систему наук и теорию как её основную часть, которая на западе чаще всего именуется «». — это совокупность конкретных дисциплин, таких как промышленности, сельского хозяйства, труда, финансы и кредит, статистика и . структура производства: производство — это процесс создания благ и услуг, которые выступают исходным пунктом деятельности. распределение — это разделение произведённого продукта, дохода между участвующими в его производстве. обмен — это процесс, в котором взамен произведённого продукта люди получают деньги или другой продукт. потребление — заключительная стадия производства, в процессе которой произведённый продукт используется (потребление предметов длительного пользования) или уничтожается (потребление продовольствия). сферы производства, распределения, обмена и потребления как фазы единого процесса производства не только следуют друг за другом, но и взаимопроникают друг в друга. в целом производство — это деятельность общества, направленная на удовлетворение своих потребностей. как система общественного производства:

1. орбіти літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь. ( листок - підмет; дописав, ліг - присудки; що - підмет; прямує - присудок) ( і поєднує однорідні присудки). 2. хтось бабине літо розвісив на ґанку, і посаг для осені тче.( хтось - підмет; розвісив - присудок; тче - присудок) ( і поєднує частини складносурядного речення). 3. осіння пошта вчора принесла осінній лист, що ходить без конверта. ( пошта - підмет; принесла - присудок; що - підмет; ходить - присудок). 4. засипають поля, облітає гілля, і про жовтому листі їде осінь в багровім намиста. ( поля - підмет; засипають - присудок; гілля - підмет; облітає - присудок; осінь - підмет; їде - присудок) ( і поєднує частини складносурядного речення). 5. а листя ніжно падало в траву, шукало там і затишку, й спочинку. ( листя - підмет, падало, шукало - присудки) ( і поєднує однорідні додатки).