3. Пунктуаційної помилки припущено в реченні: А) вечір гріє сині руки над жовтим вогнищем кульбаб (Л. Костенко).
Б) він теж усіх обнімав, цілував і, не втримавшись, на радощах таки заплакав (В. Малик).
В) Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).
Г) Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь (Г. Тютюнник).
4. У реченні Хоч козацька держава існувала недовго й займала лише частину української території, однак вона
- Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру?
- Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею.
- Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі.
- І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама.
- Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї.
- Не дарма є вислів: . «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…».
- Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно...
- Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти.
- І тобі дякую. Успіхів!