Я знаю сучасне прислів’я: «Одне добре діло цінніше ста проповідей». Я з цим абсолютно згоден. Мало навчати добру та «читати мораль» іншим. Потрібно ще робити дійсно важливі, корисні для людей справи. А це не всі люди вміють.Наприклад, багато хто з нас співчуває безпритульним тваринам. Ми любимо подивитися в Інтернеті сльозливі картинки з їхніми зображеннями. Але мало хто годує цих тварин, бере їх до хати, лікує або організовує для них притулок.Іноді хороші та добрі слова самі собою стають корисною справою. Наприклад, ваш друг чимось засмучений. А ви втішаєте його, даєте корисні поради, просто розважаєте, дякуєте за все, що він вам зробив хорошого. Але все одно слово не має такої ваги, як добра справа. За гарними словами не завжди стоїть справжній корисний вчинок.Загалом, я вважаю, що доброта - це перш за все діло. До того ж справжній добрий вчинок завжди робиться безкорисливо. Воно чимниться «за порухом душі». Доброта може виявлятися і в малих вчинках, необов’язково у чомусь великому. Наприклад, варто приготувати вечерю втомленій після роботи мамі, захистити слабкого. Або власноруч посадити клумбу у запиленому місті.Доброта дійсно починається з малого. Хоча з часом людина буде здатна творити і великі справи. Як мати Тереза, наприклад, яка допомагала мільйонам бідних та хворих людей.Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. На цю тему в народі існує ще одне прислів’я: «Зле тому, хто добра не робить нікому».
Пам’ять предків, традиції, звичаї, все це приходить до нас із минулого, передається з покоління в покоління від прадіда до діда й нам. Минуле — це початок усього сьогодення. Майбутнє неможливо без минулого
Чим живемо ми сьогодні? У кожного з нас є свої звички, підвалини. Кожне суспільство має свої традиції й звичаями. Все це збиралося протягом багатьох років. Не можна, наприклад, відзначити весілля без традиційного сватовства або зустріти важливих гостей без хліба й солі
Завдяки ми можемо сьогодні із упевненістю сказати, що війна — це погано, що для того, щоб чогось у житті домогтися, потрібно трудитися. Хтось до нас уже испробовал різні методи винаходу велосипеда або видобутку вогню
И завдяки цьому досвіду предків ми сьогодні можемо качатися на гірському велосипеді й користуватися сірниками, щоб розвести вогонь. Ми сьогодні — це теж минуле для наших нащадків. І наші помилки б життя й досвід теж комусь стануть гарним уроком
А навіщо потрібні ці традиції, досвід предків? Якби не було минулого, то суспільство стояло б на місці, ми б також намагалися добути вогонь за до ціпка з каменем або їли б пальцями без до кухонних приладів, ми б не навчилися розмовляти, а також, як печерні люди, спілкувалися б жестами й звуками
Навіть якщо ми візьмемо просто одну сім’ю. Якби не було дідуся або бабусі, то не було б мами або тата. А без них не з’явилися б ми. Виходить, життя попросту зупинилося би.
Минуле — це те, чого ніколи не можна забувати. Минуле дозволяє довідатися про помилки або досягнення інших і зробити так, щоб у майбутньому не трапилося нічого поганого або вдосконалити щось, щоб нащадкам стало ще краще, ніж нам. Минуле буває цікаво згадувати, коли збираєшся в колі сім’ї й розглядаєш фотографії з відпочинку минулим улітку.
У такі моменти відразу ставати тепло й радісно. Минуле говорить, що думай про те, що ти робиш зараз. Адже ще вчора твої предки билися з динозаврами, а сьогодні ти вже їздиш на машині й розмовляєш по мобільному телефоні. І те, як ти проживеш сьогоднішній день, дозволить тобі прокинутися чи ні завтра.
Ми живемо завдяки тому, що добули, придумали або винайшли наші предки. Заду кожного громадянина миру не забувати, що колись було гірше, що наші вчинки можуть нас знову повернути в минуле. минуле повинне нас навчити тому, що тільки наші вчинки здатні змінити майбутнє. Тільки старанною працею можна чогось домогтися. Адже саме зусиллям людин добув вогонь, а мавпа стала ходити на двох ногах
Пам’ять предків, традиції, звичаї, все це приходить до нас із минулого, передається з покоління в покоління від прадіда до діда й нам. Минуле — це початок усього сьогодення. Майбутнє неможливо без минулого
Чим живемо ми сьогодні? У кожного з нас є свої звички, підвалини. Кожне суспільство має свої традиції й звичаями. Все це збиралося протягом багатьох років. Не можна, наприклад, відзначити весілля без традиційного сватовства або зустріти важливих гостей без хліба й солі
Завдяки ми можемо сьогодні із упевненістю сказати, що війна — це погано, що для того, щоб чогось у житті домогтися, потрібно трудитися. Хтось до нас уже испробовал різні методи винаходу велосипеда або видобутку вогню
И завдяки цьому досвіду предків ми сьогодні можемо качатися на гірському велосипеді й користуватися сірниками, щоб розвести вогонь. Ми сьогодні — це теж минуле для наших нащадків. І наші помилки б життя й досвід теж комусь стануть гарним уроком
А навіщо потрібні ці традиції, досвід предків? Якби не було минулого, то суспільство стояло б на місці, ми б також намагалися добути вогонь за до ціпка з каменем або їли б пальцями без до кухонних приладів, ми б не навчилися розмовляти, а також, як печерні люди, спілкувалися б жестами й звуками
Навіть якщо ми візьмемо просто одну сім’ю. Якби не було дідуся або бабусі, то не було б мами або тата. А без них не з’явилися б ми. Виходить, життя попросту зупинилося би.
Минуле — це те, чого ніколи не можна забувати. Минуле дозволяє довідатися про помилки або досягнення інших і зробити так, щоб у майбутньому не трапилося нічого поганого або вдосконалити щось, щоб нащадкам стало ще краще, ніж нам. Минуле буває цікаво згадувати, коли збираєшся в колі сім’ї й розглядаєш фотографії з відпочинку минулим улітку.
У такі моменти відразу ставати тепло й радісно. Минуле говорить, що думай про те, що ти робиш зараз. Адже ще вчора твої предки билися з динозаврами, а сьогодні ти вже їздиш на машині й розмовляєш по мобільному телефоні. І те, як ти проживеш сьогоднішній день, дозволить тобі прокинутися чи ні завтра.
Ми живемо завдяки тому, що добули, придумали або винайшли наші предки. Заду кожного громадянина миру не забувати, що колись було гірше, що наші вчинки можуть нас знову повернути в минуле. минуле повинне нас навчити тому, що тільки наші вчинки здатні змінити майбутнє. Тільки старанною працею можна чогось домогтися. Адже саме зусиллям людин добув вогонь, а мавпа стала ходити на двох ногах