3. У якому рядку закінчення іменників у родового відмінка однини записано правил а) розуму, болю, виступу, поля, парламета б) приятеля, туману, тижня, коридору, зошита, в) кисню, Ватикану, вокзалу, трамвая, горизонту; г) берегу, трикутника, вівторка, спирту, гектару? 4 у якому рядку закінчення іменників у формі кличного відмінку записано правильно
а) Віталіє, Богдане, маляре, вчителю, тату
б) Ганно, Маріє, земле, сестро, Миколе
в) Соломіє, соколе, Іллє, діду, Геннадію
г) батьківщино, крає, зірко, Наталю, мріє?
5. оберіть рядок у якому всі іменники у формі орудного відмінка записані правильно:
а) радістю, віссю, тінню, нехворощщю, височінню
б) матір'ю, якістю, жовчю, подорожжю, ніччю
в) верфю, сіллю, любов'ю, вістю, розкішшю
г) повістю, Росю, кров'ю, пристрастю, пам'яттю
6) у якому рядку від усіх прикметників правильно утворено вищий ступінь порівняння:
а) вужчий, дорожчий, вищий, рідший, ширший
б) чорніший, поганіший, молодший, нищий, легший
в) глибщий, гарніший, рідніший, чистіший, добріший
г) кращий, частіший, залізніший, смачніший, ніжніший
8) оберіть правильну відповідь. Як пишуть дієприкметники не/до/торканий, не/до/в'язаний
а) не з дієприкметниками завжди пишеться разом
б) не з дієприкметниками завжди пишеться окремо
в) разом, бо немає залежних слів
г) не з дієприкметниками пишеться разом, якщо утворюється від дієслів з недо-?
9) як відмінюються складені кількісні числівники, наприклад сімсот:
а) у складених числівниках змінюється лише остання складова частина
б) у складених числівниках відмінюються кожна частина
в) складені числівники не відмінюються
г) змінюється тільки перша складова частина?
10) у якому рядку правильно записано числівники у формі орудного відмінка:
а) п'ятьомастами, шестидесятьма, вісьма
б) чотиристами, сімдесятьма трьома
в) двомастами, дев'яностами чотирма
г) вісьмомастами вісімдесятьома одним?
12) оберіть рядок, у якому правильно визначено як пишеться частка ні із займенниками: ні/з/ким, ні/до/кого, ні/при/кому, ні/в/чому:
а) разом, бо частка ні із займенником завжди пишеться разом
б) окремо, бо між часткою і займенником є прийменник
в) окремо, бо частка ні із займенником завжди пишеться окремо
г) разом, бо між часткою і займенником стоїть прийменник.
Цілком справедливим буде твердження, що терпіння — це шлях до перемоги. «Без труда нема плода», — саме так мовить українська притча. Кожен крок, зроблений назустріч поставленій меті, кожне маленьке чи велике зусилля над собою — це сантиметр за сантиметром наближення до перемоги.
На підтвердження виправданості своєї позиції наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, людина, яка не має терпіння, яка бажає мати все і відразу, рідше досягає поставленої мети, адже отримання бажаного — це щоденна важка праця як над собою, так і над зовнішніми чинниками. Ця риса характеру притаманна далеко не кожному, тому не можна впевнено стверджувати, що терпіння — це єдина запорука успіху. Не єдина, проте й не остання.
По-друге, терплячі люди майже завжди отримують бажане. Вони вміють вичікувати вдалого моменту, а не спішать, куди очі бачать. Люди, яким притаманне терпіння, мають час на те, щоб проаналізувати ситуацію, яка склалась, зважити всі «за» і «проти», визначити подальший план дій, і, врешті-решт, зробити правильні висновки, та скласти подальший план дій. Імпровізація, як і терпіння, дана не кожному індивіду, а, отже, планування можна назвати важливим чинником на шляху до перемоги.
Прикладів, які наочно підтверджують запропоновані аргументи, безліч. Зупинюсь на такому літературному аналогу: головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто», Степан Радченко, як відомо, мав чітко поставлену мету, проте на його шляху постійно повставали перешкоди. Саме терпіння та щоденна праця над собою, уміння дочекатись вдалого моменту та, можливо, інтуїція привели письменника до бажаної цілі.
Іншим прикладом може слугувати історія. Не секрет, що хрещення Русі, ініціатором якого був Володимир Великий, мало неуспішні спроби. Спершу великий князь намагався згуртувати руський народ навколо єдиного язичницького бога — Перуна, але цей крок не вдалось втілити в життя. Не втрачаючи терпіння, Володимир Великий все ж добився свого, і охрестив Київську Русь у 988 році, що дало руській державі можливість вийти на новий європейський рівень.
Підсумовуючи сказане, хотілось би наголосити: дорога лягає під ноги того, хто йде. Терплячість — важлива риса на цій нелегкій дорозі до успіху. І навіть тоді, коли весь світ стає проти тебе, пам’ятай: терпіння — одна із запорук твого успіху.