3.Утворіть просту і складену форми вищого та найвищого ступенів порівняння поданих прислівників за зразком: спокійно, добре, швидко, високо, тихо, широко. ЗРАЗОК: глибоко - глибше, більш глибоко, найглибше, найбільш глибоко.
1. Впало покосами літо, пахне у хаті травою. 2. Подивилась, ясно заспівали скрипки. 3. Світали ночі, вечоріли дні. 4. Усе ясно, великого бажання вчитися ти не маєш. 5. Небо зоряне, завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень, морозом земля заклякла, як кістка. 7. Хмара грізно суне, на місто темна тиша опадає в річку. 8. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 9. І чується, десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець не покоївся, весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя милазорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається, чумак розуму набирається
Одні кажуть, що друзі перевіряються в біді. Інші наполягають на тому, що справжній друг той, Чи є місце заздрощам у товариських стосунках.
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.
Объяснение:
1. Впало покосами літо, пахне у хаті травою. 2. Подивилась, ясно заспівали скрипки. 3. Світали ночі, вечоріли дні. 4. Усе ясно, великого бажання вчитися ти не маєш. 5. Небо зоряне, завтра дощу не буде. 6. Продержало з тиждень, морозом земля заклякла, як кістка. 7. Хмара грізно суне, на місто темна тиша опадає в річку. 8. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 9. І чується, десь пісня гаєм ходить. 10. У душі хлопець не покоївся, весна видалася засушливою. 11. Глянь, моя милазорі повисли над Дніпром. 12. Віз ламається, чумак розуму набирається
На мою думку, правильне і перше, і друге твердження. Адже справжній друг має і допомагати, і радіти за тебе. Та якщо у тебе все-таки є такий чудовий друг, то теж потрібно намагатися дотримуватися цих правил. Бо той, хто не до в тяжку хвилину, той автоматично перестає бути другом. А якщо не радіти за чужі успіхи, то зі сторони може здатися, що ти просто заздриш.
І тут ми плавно переходимо до заздрості. Те, шо заздрити не можна, знає кожен. Та от чи справді він ніколи не заздрить? Ще краще усі знають, що у дружбі заздрощам не місце. А як щодо товаришів - вони ж не друзі. Але все-таки заздрити не можна нікому - навіть незнайомим людям, не кажучи вже про товаришів та найкращих друзів.