3. Випишіть займенники, визначте їх розряд і відмінок.
Усі ми знаємо слово порт. Та не кожний скаже, звідки воно. Адже porta по-латині — «ношу», портмоне (гаманець) — «нести монети», портфель — «нести аркуші» (паперу). Походження слова порт пов'язують із давньоримським звичаєм. При заснуванні міста римляни оточували його стіною. Але перед тим, як вимурувати її, місце оборювали плугом. Там, де мала бути міська брама, не орали, а несли плуга на руках. Отже, porta буквально означає «місце, де плуга несли на руках». Звідси значення porta — «двері». Тепер нам стає ясно, чому служник, який стоїть біля дверей готелю, називається портьє і звідки походить слово портьєра (завіса, що затуляє двері) (Є. Чак).
4. Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.
Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), до вона), в'ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).
5. Перепишіть слова, розкриваючи дужки.
(Що) небудь, (коли) небудь, (ні) (до) чого, (ні) коли, (де) хто, (де) коли, (аби) як, (аби) хто, який (сь), (де) кілька, (ні) який, (ні) де, (ні) хто, (ні) (за) що, (ні) звідки, (ні) як, (казна) де, (казна) хто, (хтозна) коли, (хтозна) скільки, (ні) (від) кого, де (небудь), який (небудь), (будь) де, (будь) що.
3 вправи зробити
Пригоди поштаря Пилипа Прокоповича
Поштар приніс повідомлення поету, постукав палицею. Пилип Прокопович почув поштаря – пошта прийшла! Пухнастого папугу послав по пошту поет. Птах приніс – поет прочитав повідомлення: «Приїжджайте, Пилипе Прокоповичу! - писав племінник, - погостюєте». Пилип Прокопович примчався першим поїздом. Привітно прийняли поета. Потім племінник попросив Пилипа Прокоповича прочитати поему перед поважною персоною. Поет прочитав пречудову поезію. Плескіт персон підбадьорив поета.
Пізніше принесли полуденок: пампушки, полуницю, пахучий пиріг, пухкі паляниці, печериці, пісочне печиво, притрушене пудрою.
Потім Пилип Прокопович пішов прогулятися парком, помилуватися природою, почути переливи пташок… Поет присів під персиком, побачив прекрасну панночку під парасолькою. Подорож парком продовжується…
Объяснение:
думаю так томущо все на одну букву
Обличчя велике, із загостреним, але м'яким підборіддям. Рот чітко і красиво окреслений, вуста яскраво-червоні, ледь припухлі. Ніс великий, широкий донизу, але він не спотворює обличчя. Над темними бровами високий чистий лоб, облямований м'яким волоссям каштанового кольору, яке злегка кучерявиться.
Але найголовніше — це очі дівчини. Великі, карі, широко поставлені, вони надають обличчю натхненності, лагідності. Такі очі називають променистими. Вони світяться добром, у них відчувається внутрішня сила і якийсь затаєний смуток. Мабуть, нелегко медсестрі щодня стикатися з людським горем.
Відчуття лагідності та чистоти підсилює білий халат. Це не просто професійне вбрання. Халат пошитий незвичайно і зі смаком. Його м'які складки, особливо на широких рукавах, прихоплених манжетами, підкреслюють жіночість усієї постаті.
Дівчина стоїть, наче про щось розмірковуючи. Може, про те, як краще до тяжкохворому. А може, це вже кінець зміни, але сестричка ще й досі подумки з тими, кому зараз зле.
Гарна, хороша медсестра. Її, мабуть, хворі дуже люблять.
Объяснение: