(: 3) визначити розряд поданих прикметників, уставте пропущені літери. сильний, пр…великий, андрі…ва, не/, матер…ні, прабатьківський, зеленуватий, жовто/гарячий, безкласовий, гречан…ий, садово/паркові, пр…кордон…ий. іі. (: 3) у словах на місці крапок вставити -н-, -нн-. , , , , , , , осіій, солов’ї, , лебедин…ий, овіян…ий, притаман…ий, прочитан…ий. ііі. (: 3) виписати якісні прикметники, утворити від них найвищий ступінь порівняння. молодий, батьківський, міцний, сталевий, розумний, солодкий, талановитий, вітряний, міський, картопляний, німий, смачний, яскравий, скляний, низький. іv. (: 3) написати прикметники разом або через дефіс. східно/кавказький, складно/підрядний, чорно/земний, історико/педагогічний, світло/рожевий, водо/очисний, гіркувато/кислий, жовто/гарячий, праце/любний, північно/східний, військово/полонений.
Безмежні лани, круті гори, заквітчані поля, тепле сонце — усе це моя рідна земля, усе це моя Україна. Я люблю цей край, пишаюсь, що тут народилась. І мені не вистачить жодних слів, щоб висловити усю любов, яку я відчуваю до своєї Батьківщини. Україно! Я буду завжди носити тебе у своєму серці, згадувати про тебе, говорити про тебе… Я хочу, щоб мої діти бачили тебе такою, якою я бачу тебе, моя дорога ненько-земле. Скільки щастя ти мені подарувала, скільки радості принесла!
Лише на цій землі я почуваю себе вільно. Твої мальовничі пейзажі надихають мене, дозволяють ширше і глибше пізнати навколишній світ, світ, у якому я живу. А твоє різноманіття кольорів? Воно прекрасне! Вийдеш на вулицю, а там і червона калина, і зелений клен, і різнобарвні квіти, якими неможливо намилуватися. А які в тебе люди?! Краса українських дівчат звела з розуму не одного хлопця; лише справжня українська дівчина може заворожити свого обранця єдиним поглядом і на все життя. Та що там краса? Їхній розум, навички, характер — усе особливе, неповторне, єдине. Але ж і наші парубки зовсім не гірші. Справжні чоловіки живуть в Україні, вони і працювати добре вміють, і хист до цього неабиякий мають, та і які ж вони добрі господарі!
На мою думку люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, лагідні, в них і вчинки добрі. Такі люди допомагають іншим. Якщо в них є можливість, вони завжди подадуть бідному або до каліці чи старенькому. З таких людей виходять добрі друзі, на яких можна покластися, знаючи, що ця людина тобі до Така людина ніколи не видасть тебе і не розповість твою таємницю.
Але є й такі люди, що ніколи не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті людина з такими людьми себе почуває як вареник у маслі. Ці люди майже завжди стають черствими через збіднілість своєї душі. Усі ці люди готові на будь-що, коли їм щось потрібне. Вони дуже заздрісні, їм не можна довіряти свою таємницю — про неї знатимуть усі. Цим людям не можна довіряти ще й тому, що коли їм вигідно, вони можуть збрехати. Ці люди готові проміняти друга або рідну матір на будь-яку річ. Вони завжди дорікають тобі. Якщо посваритися з такою людиною, вона почне розповідати усім про тебе неправду або переказувати неприємні моменти з твого життя.
З такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо сам станеш таким. Та, на щастя, добрих людей у нашому світі більше.
вот твір :)