Чому і від кого треба охороняти природу? Все дитинство нас вчать, що природні ресурси - це народне багатство, що природу треба охороняти завжди й усюди. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: "Природа - це все, що нас оточує". А мені здається так: природа - це цілісна система Всесвіту, а людина в ній - одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є.Але треба охороняти природу!
Смотрю на птиц я и молчу, Боюсь обмолвиться, хоть словом! Летят, летят они назад - Летят домой к родным гнездовьям. И гордый аист на трубе, Стрекочет что-то о далеком, О затерявшейся земле На карте мира, где я небыл... А рядом ворон на столбе Бросает наземь свой орешек, Чтобы разбивши скарлупу - Достать превкуснейшую "кашку". Кружиться в небе ястребок Ищя мышей и змей сонливых, И даже смелый голубок Боится лап его орлиных! Идет весна, цветут сады И вьются гнезда по округе... А я молчу, молчу, молчу - Ведь вновь потом закружит вьюга!
Чому і від кого треба охороняти природу?
Все дитинство нас вчать, що природні ресурси - це народне багатство, що природу треба охороняти завжди й усюди. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: "Природа - це все, що нас оточує". А мені здається так: природа - це цілісна система Всесвіту, а людина в ній - одна з ланок, причому найактивніша. Люди давно вже втручаються в природні процеси: змінюють рельєф поверхні землі, створюють нові русла річок та штучні озера, розводять одні види рослин і тварин та знищують інші, добувають корисні копалини, поки вони ще є.Але треба охороняти природу!
Смотрю на птиц я и молчу,
Боюсь обмолвиться, хоть словом!
Летят, летят они назад -
Летят домой к родным гнездовьям.
И гордый аист на трубе,
Стрекочет что-то о далеком,
О затерявшейся земле
На карте мира, где я небыл...
А рядом ворон на столбе
Бросает наземь свой орешек,
Чтобы разбивши скарлупу -
Достать превкуснейшую "кашку".
Кружиться в небе ястребок
Ищя мышей и змей сонливых,
И даже смелый голубок
Боится лап его орлиных!
Идет весна, цветут сады
И вьются гнезда по округе...
А я молчу, молчу, молчу -
Ведь вновь потом закружит вьюга!