3. Запишіть подані сполучення слів, добираючи з дужок потрібні букви, у два стовпчики: а) з буквою і;
б) з буквою й.
Якщо ви правильно виконали завдання, з початкових
букв перших записаних слів складеться початок
прислів'я: «... солов'я не тішить».
Зелений (і, й) синій, коноплі (і, й) просо, типа (і, й) осика,
осінь (і, й) зима, ліс (і, й) поле, іракші (і, й іранці, от і, й)
проминув, та (і, й) пішов, краш (і, й) надійніші, травень (і,
й) червень, Анжела (і, й, Ірина, акварель (і, й) гуаш.
вранці мама готує для всіх сніданок, я їй завжди до накриваю на стіл.Після сніданку ми йдемо на прогулянку в парк.
У другій половині дня, коли мама зайнята на кухні, а тато дивиться новини, я виконую домашні завдання. Увечері всією сім`єю ми збираємося біля телевізора з гарячою чашкою чая та печивом і дивимося цікавий фільм.
Давно це було, ще до того, як народилися ми. Зозуля робила свою справу. Вона підкидала синичкам сорокопудам та іншій лісовій дрібноті свої яйця, а ті виховували підкидьків.
– Ти все співаєш, а на старість залишишся сама, як пень без пагонів, – казали птахи зозулі.
Та ж у відповідь лише сміялася:
– Ви все своє життя із пелюшками та колисками промучитеся, а я своїх дітей, як буде треба, знайду і примушу годувати себе. Закон є закон!
Однак доля зле жартує з тими, хто сподівається задарма прожити вік. Коли настав час, усі зозулині діти не визнали строкатої матері, відмовилися доглядати її. І застогнала пташина. Перші в її житті сльози покотилися з очей. На галявині, куди вони впали, розкрили свої білі вінки квіти. У народі їх так і називають – зозулині сльози. Ботаніки ж дали їм назву зозулинець плямистий.
Чи доводилося вам гати, щоб зозуля плакала? Ніхто цього не бачив. Тому про безтурботну, самовпевнену людину, яка починає бідкатися, коли потрапить у скруту, кажуть, що вона ллє зозулині сльози. А матерів, котрі не хочуть доглядати своїх дітей, зневажливо називають зозулями (З кн. «Українська міфологія») (171 слово).