31. Прочитайте речення. Оберіть чотири з них так, щоб про одне сказати: розповідне воно чи питальне; про друге — двоскладне чи односкладне;
про третє – повне чи неповне; про четверте — Поширене чи непоширене.
1. Удосвіта росами плачуть зорі (В. Бровченко). 2. Тихо
навкруги (М. Коцюбинський). 3. Стало холодно журавкам
по землі ходити (Л. Талалай). 4. Минало літо (Р. Іванченко).
5. Найгірше для людини самота (Я. Гримайло). 6. Нашу
криницю снігами давно замело (М. Томенко). 7. А я не спала.
І на тлі вікна слова писала. Про любов і мужність (Г. Світлич-
на). 8. Відходимо все далі від війни. Повільно. Дерев'яними
ногами (Б. Бунчук). 9. Не встигли збудувати – вже й ламають
(В. Коломієць). 10. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому
небі (О. Довженко). 11. В березневому місті — світанок і вітер
(Тр,​

Бути дисциплінованим – означає виконувати правила, які підтримують порядок в житті. Дисципліна приносить безпеку і полегшує життя. В дійсності, дотримуватись чіткої системи – це природний стан. Для потягу природно рухатись рейками. Для річки природно текти між берегами. Якщо порядок порушується, це приносить багато складнощів і великі збитки.

Однак має бути внутрішнє бажання дотримуватись правил, тоді дисципліна приймається з любов'ю. Коли дисципліна нав’язана зовні чи має показний характер, вона не може існувати довго. Вона перетворюється на пута і викликає роздратування. Залишаючись наодинці, людина ігнорує її.

Коли щось не ладиться і настрій псується, тоді дисципліна допомагає дотримуватись заведеного порядку і таким чином рухатись вперед, зберігаючи стабільність.

Дисципліна – це повага до життя і повага до себе. Коли є певний розпорядок, не доводиться багато думати, що робити далі, не виникає збентеження, яке витрачає час, людина багато встигає зробити. Роблячи все вчасно, вона здобуває повагу інших. Складайте план дій, а також план роботи для свого розуму.

Дисциплінована людина дотримується того, що приносить благо душі та тілу. Вона вміє управляти своїм розумом і своїми органами чуття: що слухати і що не слухати, на що дивитись і що не помічати, що говорити і що не говорити, про що думати і про що не думати. Самодисципліна допомагає позбавитись марного, спрямувати енергію в потрібне русло і, в результаті, наповнитись силою та щастям.

Завдяки самодисципліні людина досягає високої мети, бо не відкладає свої зусилля, не звертає з обраного шляху. Вона зосереджена на необхідному.

Зміни приголосних перед –СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О). Перед суфіксами –ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

а) к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірни́к — гірни́цький — гірни́цтво, па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво, молоде́ць — молоде́цький — молоде́цтво, ткач — тка́цький — тка́цтво;

б) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): убо́гий — убо́зтво, Зба́раж — зба́разький, боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво;

в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — че́ський, птах — пта́ство, това́риш — товари́ський — товари́ство, залі́сся — залі́ський.

Инші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — аге́нтство, бага́тий — бага́тство, брат — бра́тський — бра́тство, заво́д — заводськи́й, інтеліге́нт — інтеліге́нтський, люд — лю́дський лю́дство, сирота́ — сирі́тський — сирі́тство, студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.

Примітка. Про творення прикметників із суфіксом -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. § 124.

2. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-.-зьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- -чк-. При словотворенні і словозміні зазнають змін такі групи приголосних:

а) група приголосних -цьк- змінюється на –чч-, а -ськ- — на -ч-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): воя́цький — воя́ччина, коза́цький — Коза́ччина, німе́цький — Німе́ччина, туре́цький — Туре́ччина (але гали́цький – Галичина́); ре́крутський —рекру́тчина, солда́тський — солда́тчина;

б) групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): полта́вський — Полта́вщина, віск — вощи́на, пісо́к (піску́) — піщи́на;

в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-, утворюючи прикметники із суфіксом -ан-: віск — воща́ни́й, до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний;

г) групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, група -зк- — на -жч-, утворюючи різні дієслівні форми: ве́реск — вереща́ти, верещу́, верещи́ш і т. д.; пуск — пущу́ — пу́щений; прости́ти — проща́ти, проща́ю, проща́єш і т. д.; прощу́, але прости́ш, прости́ть і т. д.; брязк — бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш і т. д.;

ґ) групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -щ-, жч-, утворюючи прізвища на -енко, -ук: Васько́ — Ва́щенко — Ващу́к, Ісько́ — Іщенко — Іщу́к, Они́сько — Они́щенко — Онищу́к, Водола́зький — Во-дола́жченко, Кузько́ — Кужче́нко;

д) у групі приголосних -чк- під час творення присвійних прикметників із суфіксом -ин- звук к змінюється на ч: дочка́ — доччи́н, Сві́чка — Сві́ччин, Марі́чка — Марі́ччин.

Примітка. У