314. Прочитайте, дотримуючи правильної інтонації. Зробіть синтаксичний роз- бір речень.
1. Яку славну думку я знайшов у Сенеки: жорстокість завжди наро-
джується з посередності й слабкості (Є. Гуцало). 2. Ганебно вмирають під-
ступні Нерони - свідомо Сократи в безсмертя ідуть (Г. Коваль). 3. Юність
вчать — наука їй не шкодить. Рветься тільки крик у мене зуст: хай до
неї близько не підходить зі своєю міркою Прокруст! (За В. Симоненком)
4. Я знав: вперед пливти колись було нелегко й Магеллану (Д. Луценко).
5. Не маю ледачої вдачі нестримна цікавість бере (О. Вертіль).
- Що вам відомо про названих у реченнях осіб? Імена кого з них уживають на
позначення певних рис людської вдачі? Назвіть ці риси.
Образец. Однажды деревенские мальчишки примча-
лись и рассказали, что на рассвете кот пронесся через
огороды, протащил в зубах окуней.
1) Мальчишки примчались рассказали (при оди-
ночном союзе «и» запятая не ставится); 2) кот пронес-
ся, протащил (связь без союза, запятая обязательна).
Мы бросились в погреб и обнаружили пропажу оку-
ней. Это было уже не воровство а грабеж среди бела
дня. Мы поклялись поймать кота и вздуть его за бан-
дитские проделки. Этим же вечером кот украл кусок
колбасы и полез с ним на березу. Мы начали трясти
березу... Сужасающим воем кот сорвался упал на зем-
лю подскочил как футбольный мяч и умчался под дом.
Там он выл непрерывно и без всякого утомления. Это
действовало нам на нервы. Тогда был вызван Ленька.
Он славился бесстрашием и ловкостью... Ленька взял
леску привязал к ней рыбу и закинул под дом. Вой
прекратился. Мы услышали хруст и хищное щелка-
нье — кот вцепился в рыбью голову. (К. Паустовский)
Саме в системі національної мови закодовано інтелект тієї чи іншої нації.
Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. Людина повинна багато читати, розвиватися, постійно вчитися, вміти аналізувати, правильно формувати свою думку, своє висловлювання, володіти словом. Адже недаремно кажуть, що багатша думка, то багатша мова. За словами німецького філософа Л. Фейєрбаха, "... щоб людина не називала і не виражала, завжди вона розкриває свою особисту сутність; тому мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура".