33 Складіть речення з поданих слів, поставивши їх у потрібній формі (деякі слова можна пропустити). 10 1. Відповідальний, бути, слово, за, кожний, свій. 2. Бути, хтось, серйозний, потрібно, з, можна, пожартувати, а, потрібно, й, інший, з. 3. Почуття, люди, розуміти, вчитися, необхідно, та, ураховувати, спілкування, при.

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію (Я — підмет, тобі — додаток, свою — означення).

Объяснение:

Можно будласка найкращу відповідь

Якщо я правильно зрозумiла вам потрiбно знати що це таке

При́судок (від чеськ. přísudek) — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом.

Дієприслівниковий зворот — дієприслівник разом із залежними від нього словами. Приклад: Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі.

Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. ... Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово.