344. Напишіть твір-оповідання за поданим сюжетом. Складіть план. Доберіть заголовок.
Діти принесли їжачка з лісу. Їжак не хотів розгорнутися, то вони кидали ним об
землю, лоскотали паличками! Зрештою, подумали, що замучили їжака, а тому поки-
нули його.
Я його побачив, коли прямував стежкою, і забрав із собою. У кімнаті я поклав
їжака в кутку біля груби, дав йому яблук, грушок, налив молока, але їжачок був, як
неживий.
Тоді я поклав їжака в кошик і однос на те місце, де вчора надибав. Тільки залишив
не на стежці, а в бур'яні...
Вранці побіг подивитися. Розгорнув бур'ян- — їжака не було. Наче камінь звалив-
ся з моєї душі (За Є. Гуцалом).
"Яке воно - щастя?"
Важко описати що таке щастя взагалі. І також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. Щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха?
Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина.
Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.
Я дуже люблю свою матусю. Її любов для мене тепліша за сонце, тому що вона ніжить мене своїми промінчиками материнської любові і дарує гарний настрій щодня.
Моя мама дуже розумна жінка. Вона багато читає і завжди допомагає корисними порадами. У неї довге хвилясте волосся світло русявого кольору і великі очі. Іноді мені здається що в них можно побачити неосяжний Всесвіт... Врода моєї мами не підлягає сумніву. Вона ніби зійшла з якоїсь картини: такі тонкі і витончені у неї риси обличчя. Мама має пухкі рожеві уста і маленький носик, що робить її лице дитячим. Матуся любить вдягати легкі сукні і невисокі підбори. Мені дуже подобаються її вбрання, тому що воно завжди невимушене і зручне. Та що ця краса важить порівняно з внутрішнім світом мами? Вона наче мій янгол охоронець, така турботлива і смілива. Її милосердність слугує для мене ідеалом, а доброта і щирість справжніми джерелами духовної втіхи.
Отже, найближча до серця людина у світі - це, безперечно, мама. У кожної людини вона асоціюється з різними почуттями, але найголовніше це її любов, за яку ми маємо дякувати нашим матусям щодня.