35 б випишіть із тексту антоніми. ми, сучасники, маємо в особі павла загребельного видатного майстра українського слова, маємо письменника, чия багатогранна, навдивовижу розмаїта, пристрасна творчість вивела його в ряд тих літераторів, які примножують славу української літератури на світовій арені. чому ж він обрав саме художнє слово? чому обрав саме його, знаючи, що немає праці більш виснажливої, ризикованої, а іноді й просто невдячної? зрештою, поміркуйте самі: учений приходить у науку тоді, коли вже певна ділянка її вивчена, відвойована в небуття, він лише продовжує пошук на одному етапі. імовірність успіху тут більш реальна й очевидна. інша справа творчість. хоч у літературі вже були о. пушкін, т. шевченко, л. толстой, о. достоєвський, леся українка – та це лише ускладнює завдання письменника, а не спрощує його. як це не парадоксально, а кожен літератор усе мусить починати спочатку. невдалий дослід у лабораторії вченого просто кане в небуття, а поганий роман жорстоко відкидає літературу назад, і невдача письменника завжди привселюдна. хто-хто, а загребельний з його рідкісним умінням самокритично дивитися на свою творчість знав цей жорстокий норов письменницького ремесла, знав, що в літературу треба йти тільки тоді, коли певен, що не станеш у ній сірим поденником, коли вистачить у тобі мужності беззастережно віддати їй свої дні і ночі, знаючи, що вона безжально черпатиме з тебе снагу, силу й здоров’я, іноді нічого не затомість (в.яворівський).
