391 Прочитайте. Випишіть із тексту цитати. Поясніть уживання розді- лових знаків.
ПОЕТИЧНІ ФОРМИ ВАСИЛЯ СТУСА
Експресивно-смислове повторення певних значущих для
поета дієслів (прориватися, яріти), улюблених настроєво-екс-
пресивних епітетів. Ціле гніздо новотворів із «само» само-
біль, самозамкнення, самопощезання тощо. Дуже специфіч-
ний для поета повтор-градація, повтор-вичерпання одного або
близьких за значенням слів («ти ж тіні тінь») ті «бароково
екстатичні нагнітання... близькозначних слів» (Ю. Шевельов).
Специфічно Стусова префіксація — з тією ж метою нагнітання,
емоційного вичерпання, доведення до крайньої міри збільшен-
ня або зменшення («до найменшого падіння»), улюблене ним
«все» перед дією, ознакою («всепроривайся», «на цих всебі-
дах», «усевитончуваний зойк» типово Стусова емфатично
наснажена словоформа). Клична форма, застосована до понять,
абстрактних категорій, неживих предметів («Здрастуй, бідо
моя чорна»).
Попри загалом традиційні поетичні форми, яким Стус віддає
перевагу, його не можна вважати поетом власне традиційним.
Чимало його віршів явно належать до так званої герме-
тичної поезії і «Молочною рікою довго плив», і «Змагай,
знеможений життям» та й такий шедевр, як «Гойдається
вечора зламана віть» тощо. Ступінь герметичності в кожному
конкретному випадку різний, та загалом то поезія складна
й рафінована, поезія для втаємничених «хай святиться ця
маячня...».
Свого «Птаха душі» Стус характеризував як збірку «від-
чайдушно-прозову», майже без пафосу, нeримовану, сумно-
спокійну, без надриву, стоїчну. Себто поет умів бути різним,
і форма задавалася станом душі, потребою художнього само-
вираження.
Ім'я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник на-
ціонального пробудження й самоусвідомлення, стало символом
духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання влас-
не поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише
в українському літературному контексті (М. Коцюбинська).
Аристократичний Тараканівський форт (Нова Дубенська фортеця) витонченістю своїх ліній нагадує зразки британської колоніальної архітектури, та ж плавність обрисів, велика кількість аркад і архітектурного декору. Прекрасна пам’ятка фортифікаційного мистецтва XIX століття, розташована на околиці села Тараканів Рівненської області, сьогодні спустошена і покинута. Крізь її стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша. Тараканівський форт – місто привидів.
Доля жорстоко обійшлася з фортом, який подавав великі стратегічні надії. Він нагадує весільного генерала, важливого, ошатного, але знаючого справжньої військової історії. Сьогодні фортеця, яка поступово згасає під вантажем часу та фізичних факторів має погану славу – тут блукають люди, божеволіють годинники, а ночами лунають звуки стройового маршу. Саме контраст фатальної краси і прихованої небезпеки привертає до казематів і підземелля форту туристів-сталкерів, які намагаються розгадати містичні таємниці цитаделі та відкрити завісу її легендарного минулого. Крізь її стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша. Тараканівський форт – місто привидів.
Объяснение:
Відповідь:
Один за всіх і всі за одного
Вважається, що найважливішими у житті є повага і дружба, підтримка і відчуття необхідності. І на наступному прикладі я спробує це довести. Одного разу я пішов подивитися на змагання каратистів, що проходили у районному спортивному комплексі. У змаганнях приймало участь близько 20 команд з усієї області. Мені все було цікаве, але більш за все мене порадувала взаємопідтримка між членами однієї команди. Хоча спорт це і жорсткий, але людські якості бійців, такі як доброта, готовність прийти на до щира радість за перемогу та підтримка у випадку поразки - дуже розвинені у спортсменів.
Мою увагу пригорнула одна команда, спортсмени якої завжди були разом і голосно вболівали один за одного. І я не здивувався, що ця команда посіла перше місце за кількістю отриманих нагород. Адже в перемозі кожного з них - є заслуга спортсменів всієї команди.
Пояснення: