Цього літа моя родина відпочивала на морі. Ми жили в невеличкому дворі в окремій хатинці. Той двір був на самому березі, тому я майже на вилазила з води. За той час, що ми там були, я дуже подружилася з морем. Воно уявляється мені величезною казковою істотою, дуже розумною. Якщо це й не так, у моря обов’язково є власна душа. Інколи в мультфільмах показують давньогрецького бога Посейдона — я уявляю собі душу моря саме так. Ніби якийсь старець на колісниці може з’явитися переді мною у будь-який час і розповісти щось важливе. Для людей та дітей на узбережжі море дуже ніжне, лагідне, цікаве. Вода там завжди тепла та чиста — вона ніби ластиться та цілує дитині ніжки. Там плавають маленькі рибки, маленькі медузки. Немає ніяких хижих риб з іклами чи спрутів із величезними щупальцями, які є на глибині. Немає могутніх штормів, які топлять кораблі. Морська вода дозволяє людині і займатися спортом (плаванням, іграми з м’ячем), і повністю розслаблятися та лежати на воді. Я сама ще цього не вмію, але мій брат та двоюрідна сестра добре вміють. А на сході та заходГсонця і вночі при місяці вода на морі світиться багатьма фарбами. Вона може стати сріб-ною, може стати золотою, помаранчевою, фіолетовою або навіть червоною. Тоді мені здається, що море перевдягається і красується, як жінка. Аби ми оцінили її вбрання та красу
Чи не кожна людина хоче бути успішною, мати багато грошей чи інших статків. Але в гонитві за матеріальними благами люди часто забувають про більшу цінність - духовне багатство. Духовні цінності з давніх-давен мали більшу вагу, аніж матеріальні. Однак час уніс свої корективи, піднявши гроші на рівень вище морального.
На мою думку, не можна стати щасливим, будучи лише матерально забезпеченим, адже надмірні прагнення до заможності просто витіснять щирість, чесність та доброту, якими має повнитися людська душа. Духовно багатою, як на мене, є мудра, порядна людина, котра гарно ставиться до інших, може дати цінну пораду, до у складній ситуації, розділити як радість перемоги, так і смуток поразки. Можна ще довго перелічувати риси, притаманні таким людям, проте, я вважаю, що фундаментом моральності є саме добро, яке, закладаючись в дитинстві, стає родючим ґрунтом для насадження духовних цінностей. Але те, що саме ростиме на цьому ґрунті залежить тільки від нас, бонедарма народне прислів'я каже: "Хто хоче збирати — мусить добре засівати".
Отож, кожен із нас мусить прагнути до духовного збагачення, бо це є показником глибинності внутрішнього світу людини, її мудрості і, звісно ж, щастя.
Цього літа моя родина відпочивала на морі. Ми жили в невеличкому дворі в окремій хатинці. Той двір був на самому березі, тому я майже на вилазила з води. За той час, що ми там були, я дуже подружилася з морем. Воно уявляється мені величезною казковою істотою, дуже розумною. Якщо це й не так, у моря обов’язково є власна душа. Інколи в мультфільмах показують давньогрецького бога Посейдона — я уявляю собі душу моря саме так. Ніби якийсь старець на колісниці може з’явитися переді мною у будь-який час і розповісти щось важливе. Для людей та дітей на узбережжі море дуже ніжне, лагідне, цікаве. Вода там завжди тепла та чиста — вона ніби ластиться та цілує дитині ніжки. Там плавають маленькі рибки, маленькі медузки. Немає ніяких хижих риб з іклами чи спрутів із величезними щупальцями, які є на глибині. Немає могутніх штормів, які топлять кораблі. Морська вода дозволяє людині і займатися спортом (плаванням, іграми з м’ячем), і повністю розслаблятися та лежати на воді. Я сама ще цього не вмію, але мій брат та двоюрідна сестра добре вміють. А на сході та заходГсонця і вночі при місяці вода на морі світиться багатьма фарбами. Вона може стати сріб-ною, може стати золотою, помаранчевою, фіолетовою або навіть червоною. Тоді мені здається, що море перевдягається і красується, як жінка. Аби ми оцінили її вбрання та красу
Чи не кожна людина хоче бути успішною, мати багато грошей чи інших статків. Але в гонитві за матеріальними благами люди часто забувають про більшу цінність - духовне багатство. Духовні цінності з давніх-давен мали більшу вагу, аніж матеріальні. Однак час уніс свої корективи, піднявши гроші на рівень вище морального.
На мою думку, не можна стати щасливим, будучи лише матерально забезпеченим, адже надмірні прагнення до заможності просто витіснять щирість, чесність та доброту, якими має повнитися людська душа. Духовно багатою, як на мене, є мудра, порядна людина, котра гарно ставиться до інших, може дати цінну пораду, до у складній ситуації, розділити як радість перемоги, так і смуток поразки. Можна ще довго перелічувати риси, притаманні таким людям, проте, я вважаю, що фундаментом моральності є саме добро, яке, закладаючись в дитинстві, стає родючим ґрунтом для насадження духовних цінностей. Але те, що саме ростиме на цьому ґрунті залежить тільки від нас, бонедарма народне прислів'я каже: "Хто хоче збирати — мусить добре засівати".
Отож, кожен із нас мусить прагнути до духовного збагачення, бо це є показником глибинності внутрішнього світу людини, її мудрості і, звісно ж, щастя.